Серед найчастіших небезпек для українських дітей – різноманітні форми цькування, залучення до протиправних дій, зокрема у віртуальному просторі.
Про це керівник ювенальної поліції Василь Богдан повідомив в ефірі телебачення, передає Укрінформ.
«Нині ми спостерігаємо проблеми, пов’язані з булінгом, включаючи кібербулінг, насильством, сексуальними домаганнями, шахрайськими схемами, небезпечними знайомствами в мережі. Трапляється багато конфліктних ситуацій, в результаті яких діти зазнають тілесних ушкоджень. Також наразі потребує уваги залучення дітей до протиправної діяльності, зокрема й в інтернеті», – зазначив він.
За словами Богдана, випадки онлайн-шахрайства, вербування, маніпуляцій у соціальних мережах та месенджерах не є поодинокими.
«Найскладнішим аспектом є те, що дитина часто сама не усвідомлює ситуацію як загрозливу. Те, що в месенджері здається звичайним знайомством чи спілкуванням, може поступово призвести до наслідків, яких дитина повністю може навіть не усвідомлювати. Зловмисник може спочатку виступити другом для дитини, а вже потім скористатися цією довірою», – заявив представник правоохоронних органів.
Окремо він наголосив на проблемі соціальних мереж, месенджерів, онлайн-ігор: «Там дитина відчуває себе у звичному для неї середовищі і може навіть не зрозуміти, що спілкується не просто з людиною, а з тим, хто цілеспрямовано її вербує. Тому тут важливо пояснювати дітям не лише, чого не варто робити, але й як розпізнати цю маніпуляцію».
На Харківщині зафіксували 44 факти вербування дітей спецслужбами РФ – прокуратура
У зв’язку з цим Богдан закликав батьків насамперед звертати увагу не на телефон чи його вміст, а на зміни в поведінці дитини.
Якщо вона раптом стала надто замкнутою, нервовою, почала щось приховувати, змінила коло спілкування, якщо в неї з’явилися незрозумілі кошти, подарунки або якщо вона постійно обговорює з друзями якісь заробітки чи завдання – це вже є підставою для розмови з дитиною.
«Так само викликають занепокоєння фрази на кшталт: «Я не можу тобі сказати, це секрет» або «Мені сказали, що ніхто не має знати», – зауважив правоохоронець.
Він пояснив, що ключове тут не в тому, щоб контролювати кожне повідомлення дитини, а в тому, щоб вона знала: якщо в інтернеті хтось просить зробити щось дивне, таємне, небезпечне або незрозуміле, про це перш за все необхідно розповісти дорослим.
І в цьому аспекті довіра є особливо важливою.
«Не варто починати з криків та покарань. Якщо дитина боїться, що за будь-яку проблему, зокрема, в інтернеті, у неї відберуть телефон, що її покарають чи засудять, вона просто приховуватиме цю проблему. Тому батькам варто встановити правило: «Розкажи мені про небезпеку, і ми спочатку будемо тебе захищати, а вже потім з’ясовувати, що сталося», – підсумував очільник ювенальної поліції, наголосивши, що такий підхід є значно ефективнішим за тотальний контроль.
Як убезпечити дітей від вербування ворогом в онлайні – рекомендації поліції
Як повідомляв Укрінформ, російські спецслужби використовують вербування дітей через онлайн-ігри для збору розвідданих або проведення диверсій. При цьому ворог маскує злочинні завдання під «квести» або «ігрові місії».
Фото: Bring Kids Back UA