Конституційний суд України, розглядаючи справу за конституційною скаргою Романа Дудіна, ввів вимогу щодо реальної можливості альтернативи тримання особи під вартою через заставу.
Віднині судам доведеться пояснювати обґрунтованість визначеного для обвинуваченого розміру застави, враховуючи, зокрема, його фінансові можливості, інформує Укрінформ із посиланням на вебсайт КСУ.
“Конституційний суд України у своєму рішенні, хоча й визнав частину п’яту статті 182 КПК України такою, що відповідає Основному закону, констатував, що судова практика щодо встановлення розміру застави демонструє “непослідовність та внутрішні суперечності”. Тому суд наголосив на необхідності суворого тлумачення та застосування цієї норми КПК у співвідношенні з Конституцією України, Європейською конвенцією з прав людини, а також прецедентною практикою Європейського суду з прав людини”, – зазначається у повідомленні.
Як зауважено, у правових висновках цього рішення, спираючись на принцип, що всі сумніви та припущення повинні трактуватися на користь підозрюваної чи обвинуваченої особи, КСУ запровадив “тест реальної альтернативності застави”.
Суть цього тесту полягає в тому, що “для уникнення перетворення застави на прихований метод тримання особи під вартою, слідчий суддя чи суд, визначаючи розмір застави у своєму рішенні, мусить обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її законні доходи та активи, врахувати не лише розмір збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, передбачені КПК, а також наявність утриманців у цієї особи”.
Крім того, як зазначили в КСУ, “слідчий суддя чи суд зобов’язаний ретельно мотивувати розмір застави, посилаючись на документи, що стосуються фінансового стану особи, обґрунтовувати кожен елемент, який формує загальний розмір застави, уникати припущень щодо матеріального становища особи, вказувати, чому саме такий розмір застави є достатнім для усунення ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, брати до уваги її соціальні зв’язки (сім’я, інші особисті контакти), а також контакти за кордоном”.
“Враховуючи викладене, Конституційний суд України підкреслив, що саме дотримання слідчим суддею чи судом вищезазначених правових позицій щодо реальної альтернативності застави забезпечує таке застосування абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кодексу, яке узгоджується з вимогами частини другої статті 29 Конституції України”, – йдеться у повідомленні КСУ.
Текст цього рішення та його стислий виклад будуть опубліковані на офіційному сайті КСУ 22 липня.
Суддею-доповідачем у цій справі був суддя Конституційного суду України Василь Лемак.
КСУ задовольнив конституційну скаргу Гнезділова, який торік публічно пішов у СЗЧ
Як інформував Укрінформ, КСУ визнав невідповідним Конституції скасування запобіжного заходу з метою проходження військової служби.