Тропічні хвороби, що потрапили до України, виявлено: складність їхнього визначення

Україна, в умовах триваючого повномасштабного вторгнення РФ та значних міграційних процесів, зіткнулася з відсутністю належної системи епідеміологічного контролю.

За словами лікарки-інфекціоністки, професорки Ольги Голубовської, в країні вже зафіксовано випадки рідкісних інфекційних захворювань, завезених з-за кордону, які раніше траплялися спорадично.

Ключовим для успішного виявлення та лікування цих хвороб є встановлення правильного діагнозу, що є основою епідеміологічного нагляду. Проте, як зазначає експертка, хаотичні реформи призводять до зникнення висококваліфікованих фахівців, від яких значною мірою залежить ефективність цього нагляду.

“Коли людина хворіє, їй необхідний компетентний спеціаліст, це стосується її особистого здоров’я. А система біобезпеки впливає на життя мільйонів людей”, — наголошує вона.

Відео дня

Голубовська зазначає, що хоча Україна не перебуває на порозі епідемічної катастрофи через мігрантів, однак потоки людей, які прибувають з інших країн, потенційно несуть загрозу інфекційних захворювань.

“Між країнами переміщуються люди разом із переносниками патогенів. Додатковим фактором є кліматичні зміни. Тому критично важлива підготовка кадрів та визначення стратегічних викликів. Це завдання державного рівня”, — підкреслює професорка.

Вона також вказує на проблему відсутності конструктивного діалогу між фахівцями та державними інституціями. Епідеміологічна безпека вимагає комплексного підходу, а не лише реагування на вже наявні випадки захворювань.

Зокрема, в Україні вже реєструються випадки такого захворювання, як чикугунья. Це гостра вірусна недуга, що передається через укуси комарів і спричиняє високу температуру та сильний біль у суглобах. Назва хвороби в перекладі означає “скручений”, що описує позу, яку приймають інфіковані.

Проте, не кожен медичний працівник може точно діагностувати цю інфекцію, особливо якщо він не знайомий з подібними захворюваннями. Тому, на думку Голубовської, необхідно вивчати аспекти медицини подорожей, щоб розуміти потенційні загрози та шляхи їх поширення.

Вся система епіднагляду починається з коректно встановленого діагнозу. На жаль, в Україні цьому напрямку приділяється недостатня увага, зауважує професорка.

Однак, деякі медичні установи, зокрема Олександрівська клінічна лікарня у Києві, вже успішно діагностували “чикунгунью” у пацієнтів, які повернулися з-за кордону. Важливо зазначити, що ця хвороба не має специфічних симптомів.

Фото: Телеграф

“Отже, необхідно запідозрити хворобу, провести відповідні дослідження та отримати підтвердження. Але тільки обмежена кількість медичних закладів в Україні здатні це зробити. Проте це не означає, що люди не завозять ці інфекції”, — пояснює лікарка.

Голубовська також згадала про лихоманку денге. Українські медики вже знайомі з цим захворюванням і пройшли відповідне навчання. Лихоманка денге є вірусним захворюванням, що передається через укуси інфікованих комарів. Вона найчастіше зустрічається в країнах Азії, Латинської Америки та Африки. Останніми роками Всесвітня організація охорони здоров’я фіксує збільшення випадків цієї хвороби у багатьох регіонах світу.

Фото: Телеграф

Водночас співрозмовниця “Телеграфа” наголошує на необхідності більш тісної співпраці з державними органами, відповідальними за прийняття рішень.

Нагадаємо, у мешканки Львова після відпустки на Мальдівах було виявлено тропічну вірусну лихоманку.

Також повідомлялося, що мешканець Полтавської області захворів на лихоманку Західного Нілу.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *