Українські дослідники з антарктичної станції "Академік Вернадський" зафіксували надзвичайне атмосферне явище в небі Антарктики – перламутрові хмари, які з’явилися на тлі Місяця.
Як повідомляє Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) поінформував у Фейсбуці та опублікував відповідні фотографії.
У НАНЦ зазначили, що раніше подібні хмари вже демонструвалися, але під час сходу чи заходу Сонця. Однак, кадри, зроблені в поєднанні з Місяцем, публікуються вперше.
"Перламутрові хмари утворюються на значних висотах – 15–30 км. Це "суха" стратосфера, куди вологе повітря потрапляє завдяки тропосферним циклонам або гірським хвилям. За низьких температур (від -50°С і нижче) ця волога швидко кристалізується, формуючи дрібні, однорідні кристалики льоду. Коли промінь світла огинає ці кристали, він розщеплюється на кольорові хвилі, що накладаються одна на одну. Це призводить до того, що хмара набуває райдужних переливів – виникає оптичний ефект іризації", – пояснюється у повідомленні.
Водночас, вдень розсіяне сонячне світло настільки інтенсивно освітлює небо, що перламутрове забарвлення хмар стає майже непомітним для людського ока. Для їх розрізнення можуть знадобитися темні окуляри.
Таким чином, перламутрові хмари найкраще спостерігати з Сонцем, коли воно знаходиться трохи нижче горизонту – на сході чи заході. У цей час тропосфера (нижній шар атмосфери) затінюється, тоді як висока стратосфера залишається освітленою. Завдяки цьому контрасту, іризація хмар стає добре видимою на фоні темного неба.
"У нічний час небо і так темне, адже світло від Місяця є недостатньо сильним. Тому йому не потрібно ховатися за горизонт для створення контрасту. Місячне сяйво виступає як джерело світла на чорному тлі. Саме тому перламутрові хмари видно людському оку поруч із небесним світилом", – пояснили полярники.
На станцію «Академік Вернадський» привезли картину Івана Марчука, яку він презентував українським полярникам
У НАНЦ також зазначили, що спостерігати таку красу біля станції "Вернадський" вдається нечасто, оскільки небо тут переважно вкрите звичайними тропосферними хмарами. Крім того, приблизно 300 днів на рік спостерігаються опади. Тому, коли над станцією встановлюється чисте небо, і вдається зафіксувати такі виняткові явища, це стає особливо значущим моментом для полярників.
Як раніше повідомляв Укрінформ, українські полярники зафіксували в Антарктиці природне явище, відоме як "млинцевий лід".