Маріуполь оборонявся 86 діб, із них 82 — у повному оточенні, коли Збройні сили Російської Федерації блокували місто, не дозволяючи виїзд цивільним і ведучи обстріли з авіації та артилерії. 22 травня 2022 року захисники, які тримали останній бастіон “Азовсталь”, отримали наказ здатися в полон. Як відбувалися бої за Маріуполь і як місто проживає сьогодні, на четвертий рік окупації?
Росіяни захопили Маріуполь, де до вторгнення мешкало понад 400 тисяч українців, а після боїв залишилася приблизно чверть. Кремль витратив мільярди доларів на відновлення житлового фонду, зруйнованого на 50–90%. Фокус склав хроніку боїв за Маріуполь та зібрав інформацію про те, як росіяни намагалися відбудувати зруйновані квартали та заселити будинки переселенцями з глибини РФ.
Оборона Маріуполя — хронологія боїв 24 лютого–20 травня 2022 року Оборона Маріуполя — хронологія боїв
Бойові дії в Маріуполі розпочалися з першого дня вторгнення РФ і тривали до 20 травня 2022 року. Протягом трьох місяців Кремль звітував про повний контроль над містом, але навіть після цих заяв на заводі “Азовсталь” перебували бійці ЗСУ, НГУ, ДПСУ, поліції.
Відео дня
Основні дати боїв за Маріуполь у 2022 році
24 лютого — російські війська розпочали артилерійські та авіаційні удари по Маріуполю. З території “ДНР” та Таганрога, від Кримського перешийку рушили підрозділи ЗС РФ, які наблизилися до міста зі сходу та заходу. Одночасно в Азовському морі розпочалася морська блокада, оскільки до порту підійшли російські кораблі та заблокували його, тримаючи під прицілом південні райони. До 28 лютого бої вже велись на підступах до міста.
1 березня — повне оточення Маріуполя російськими військами. У місті почалася гуманітарна катастрофа, оскільки в будинках не було ні води, ні їжі, ні тепла. Паралельно РФ продовжувала обстріли, і люди гинули на подвір’ях, намагаючись готувати на відкритому вогні, чи в квартирах, куди влучали снаряди, чи в підвалах, коли “складалися” багатоповерхівки. 9 березня — росіяни завдали удару по пологовому будинку, де перебували вагітні та породіллі з немовлятами. 16 березня — удар РФ по Драмтеатру в Маріуполі. Усередині ховалися кілька сотень людей — дорослих і дітей, які рятувалися від бомбардувань. На вулиці на асфальті великими літерами написали слово “Діти”, щоб попередити пілотів літаків ЗС РФ. Проте російська бомба влучила в центр будівлі: споруда обвалилася, поховавши під собою 300–600 людей.
18 березня, у квітні та травні — захисники Маріуполя вели вуличні бої. Спочатку під контролем українців залишався центр міста, але згодом їм довелося відступити на територію заводу “Азовсталь”. Бійці опинилися в повному оточенні, частина з них отримала поранення. Крім того, разом з ними на заводі перебували цивільні, які також потребували допомоги. Командир полку “Азов” Денис Прокопенко “Редіс” майже щодня виходив в ефір і розповідав про ситуацію на “Азовсталі”. Тим часом ЗС РФ скидали на бункери бомби вагою 1–3 тонни, намагаючись дістати захисників.
Українське командування провело спецоперацію та перекинуло на завод необхідне спорядження. Було здійснено сім місій: авіація спільно з ГУР відправила 16 бортів, три були втрачені. Екіпажі летіли низько над землею, і їм вдалося пробитися та вивезти кількох десятків поранених. Генерал-лейтенант Сергій Наєв в інтерв’ю медіа “Новини Live” описав, як намагалися передати допомогу заблокованим бійцям. За його словами, спершу планували використати безпілотники радянського виробництва “Стриж”. Однак, тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний ухвалив рішення використовувати гелікоптери. Щоб вони дісталися до цілі, інші підрозділи Сил оборони відволікали ЗС РФ та били по засобах РЕБ і ППО.
18–22 травня — захисники “Азовсталі” отримали наказ від головнокомандувача про вихід у полон. Водночас Міжнародна організація Червоного Хреста гарантувала, що росіяни дотримуватимуться Женевських конвенцій щодо поводження з полоненими. Як пізніше розповіли бійці, їх відправили до російських в’язниць та колоній, де катували та “судили”. У полон потрапило приблизно 2500 бійців гарнізону “Азовсталь”, з них 1400 — з полку “Азов”. Станом на травень 2026 року з полону повернулося орієнтовно 1200 осіб, з них приблизно 500 — азовців.
Наслідки боїв за Маріуполь
У листопаді 2022 року Україна повідомила про масштаби руйнувань у Маріуполі. За оцінками місцевої влади, житловий фонд зруйновано на 50% і 1356 будинків не підлягають відновленню, інфраструктура — на 90%, приватна забудова — на 97% (було 40 тис., знищено 11 тис., зруйновано 28 тис.). Крім того, усі 15 лікарень були або знищені, або з пошкодженнями, вціліла третина з 64 шкіл. З 400 тис. людей 200 тис. виїхало, приблизно 120 тис. — залишилися, а 22 тис. (орієнтовно) — загинули. За попередніми оцінками, на відновлення Маріуполя після деокупації Україні доведеться витратити орієнтовно 14,5 млрд дол..
Оборона Маріуполя — руйнування через бої ЗС РФ
У мережі збереглися фото Маріуполя після боїв весни 2022 року. Бачимо руйнування у центральній частині міста, коли під удар потрапили історичні будівлі. На інших кадрах — багатоповерхівки, почорнілі від пожеж, потрощені ударами бомб та артилерійськими снарядами.
Оборона Маріуполя — руїни у центрі через бої ЗС РФ Фото: РИА Новости
Оборона Маріуполя — зруйнована багатоповерхівка через удар ЗС РФ Фото: Фото Сергія Рисьова
Додатково, на околиці Маріуполя, є супутникові знімки кладовища, яке збільшилося вдвічі через братські могили, облаштовані росіянами для українців. Зображення, опубліковані проєктом “Схеми” від “Радіо Свобода”, показали нові розкопані ділянки (позначені жовтим).
Оборона Маріуполя — кладовища з жертвами ЗС РФ Фото: Радіо Свобода Як росіяни “відновили” Маріуполь
Після окупації Маріуполя Кремль заявив, що місто “відновлять” протягом трьох років. Згодом російські ЗМІ почали публікувати кадри з новобудовами, якими заповнювали пустирі. Пустирі утворилися на місці колишніх українських будинків, які знесли бульдозерами, а уламки вивезли на звалища. Водночас, як писали західні та українські медіа, під завалами досі залишаються тисячі непохованих маріупольців, тому точна кількість жертв досі не встановлена. У 2026 році в мережі з’явилися супутникові знімки центру Маріуполя: аналітики “Проект” підрахували, що росіяни “відбудували” лише приблизно 66% у центрі, хоча обіцяли повністю відновити місто до цього часу.
Оборона Маріуполя — масштаби "відновлення" житлових кварталів Фото: Проект
Тим часом російська влада почала змінювати демографічний склад Маріуполя. Зокрема, Кремль запровадив для росіян пільгову іпотеку під 2% річних, щоб мешканці віддалених регіонів РФ переселялися на окуповану частину України. Розслідувачі проєкту Bellingcat виявили 23 нові житлові комплекси на понад 6 тисяч квартир, які готові прийняти нових мешканців. Люди, які заселилися в новобудови, скаржилися на низьку якість та швидке руйнування.
Оборона Маріуполя — новий квартал "Невський" Фото: tribun.com.ua
З перших днів окупації росіяни знищили будь-які згадки про українців: перефарбували міський знак, зривали таблички, перейменували вулиці. У школах — навчання виключно за російськими програмами, а дітей залучають до російських пропагандистських заходів. Тим часом місто перетворили на транспортний хаб, через який проходить військова техніка на південні ділянки фронту, зазначив керівник Центру дослідження окупації Петро Адрющенко.
Оборона Маріуполя — будівництво транспортної інфраструктури у 2025 році Фото: Петро Андрющенко/Telegram
Зазначимо, Фокус писав про захисників заводу “Азовсталь” — про те, як добровольчий батальйон перетворився на корпус НГУ і боронить 150-кілометрову ділянку фронту.
Нагадуємо, з 2022 року і до сьогодні з полону повертаються захисники Маріуполя. Зокрема, група бійців повернулася додому з полону під час останнього обміну, якого Україна домоглася завдяки параду в Москві. Тим часом у травні 2026 року бійці “Азову” віртуально повернулися до Маріуполя, діставшись на дронах за 160 км від фронту.