Очільник США Дональд Трамп під час прийому для лідерів G7 та країн Близького Сходу в Евіан-ле-Бен, Франція, 16 червня 2026 року © Getty Images Глава Білого дому “розкривав” подробиці бесід із мільярдерами.
Після того, як Дональд Трамп здобув перемогу на виборах 2024 року в США, керівник Meta Марк Цукерберг та засновник Amazon Джефф Безос прагнули заручитися його прихильністю, тоді як сам президент за їхньою спиною радів цим спробам і відверто насміхався з них.
Про це йдеться у новій книзі журналістів The New York Times Меггі Габерман і Джонатана Свона Regime Change: Inside the Imperial Presidency of Donald Trump, пише Wired, співробітники якого отримали копію до офіційного виходу 23 червня.
Один із показових моментів стосується саме Цукерберга, який одного разу надіслав Трампу зображення листа від однієї зі своїх дітей молодшого шкільного віку, де дитина писала, що з нетерпінням чекає на “золоту еру Америки”. Цю фразу президент постійно повторював на передвиборчих мітингах.
Безос діяв дещо інакше, але з тим самим наміром, і під час вечері у Мар-а-Лаго критикував перед Трампом видання The Washington Post, по суті назвавши газету одним зі своїх найгірших фінансових здобутків, причому зробив це за кілька місяців до того, як спробував і не зміг отримати від президента ділову послугу.
Керівник Meta Марк Цукерберг, Лорен Санчес, засновник Amazon Джефф Безос, очільник Alphabet (Google) Сундар Пічаї та засновник Tesla Ілон Маск. Фото зроблено в ротонді Капітолію під час 60-ї інавгурації президента США у Вашингтоні, 20 січня 2025 рокуGetty Images
За даними журналістів, навіть через кілька тижнів після зустрічей з обома бізнесменами Трамп продовжував розповідати наближеним історії про те, як Цукерберг і Безос “схилялися перед ним”.
“Ви б не повірили, які повідомлення я отримував від цих технарів. Я мушу вам їх показати”, — нібито хвалився він гостям.
З новообраним президентом зустрічалися також керівник Google Сундар Пічаї та глава Apple Тім Кук, і Трамп охоче приймав знаки уваги, а потім без жодних докорів сумління висміював спроби йому догодити.
В одній із розмов з бізнесменом Ілоном Маском президент нагадав, як ці люди ставилися до нього раніше: “Подумайте, де були ці хлопці у 2016 році. Вони мене ненавиділи. Робили все можливе, щоб мене знищити. А тепер подивіться на них”. Маск із задоволенням підтримав цю тему, відповівши коротко: “Плазування найвищого ґатунку”.
Речник Білого дому Куш Десаї, ознайомившись із матеріалами книжки, прямих коментарів щодо конкретних епізодів не надав і обмежився загальною фразою про готовність президента співпрацювати з американським бізнесом заради зміцнення країни.
Інший співрозмовник, який обізнаний із епізодами за участю Безоса, зазначив, що засновник Amazon працював із Трампом так само, як і з усіма попередніми президентами США починаючи від Білла Клінтона, зокрема пожертвував 100 мільйонів доларів на бібліотеку Барака Обами, і мав намір співпрацювати з будь-ким, хто обійматиме цю посаду.
Представники Blue Origin, Маска та Meta на запити журналістів не відповіли.
Один із найяскравіших епізодів книжки стосується саме Цукерберга, який приїхав до Трампа невдовзі після Дня подяки 2024 року і почув, як президент увімкнув через динаміки національний гімн США, що за хвилину виявився не звичайною версією, а записом у виконанні групи учасників заворушень 6 січня, відомої як J6 Prison Choir.
За кілька тижнів, демонструючи гостям улесливі повідомлення від керівника Meta, Трамп окремо зупинився на зображенні “листа президенту”, написаного однією з трьох дітей Цукерберга, найстаршій з яких на той момент було приблизно 8–9 років.
Автори книжки описують Безоса як людину з доволі прагматичною стратегією: бізнесмен підтримував критику Трампа на адресу The Washington Post, якою він володіє, і надсилав президенту селфі із собою та нареченою Лорен Санчес, сподіваючись зміцнити особисті стосунки.
Під час спільної вечері в грудні 2024 року Трамп зауважив: “Ця The Washington Post дуже несправедлива. Вам треба краще за нею наглядати», — і ці слова спонукали Безоса не заперечувати, а фактично поскаржитися на власне видання: “Люди там жахливі. Вони не слухають. Мої інші компанії слухають”.
Через кілька місяців, у липні 2025 року, Безос вирішив скористатися напрацьованими стосунками і звернувся до Трампа з конкретним проханням, вигідним для його космічної компанії Blue Origin, яка на той момент програвала конкуренцію SpaceX Ілона Маска. Зустріч в Овальному кабінеті почалася з того, що Трамп запитав Безоса про його недавнє весілля з Санчес, а той розповів, що весілля пройшло чудово, і згадав, що серед гостей була акторка Сідні Свіні, на що президент відповів: “О-о-о”.
Безос намагався переконати президента, що монополія SpaceX на американську космічну інфраструктуру, зокрема стартовий комплекс Space Launch Complex 37 на мисі Канаверал, становить ризик для національної безпеки. Він нібито пропонував доручити заступнику міністра оборони Стіву Файнбергу рекомендувати чиновникам, відповідальним за космічні контракти, дотримуватися принципу “різноманітності підрядників”, що відкрило б Blue Origin шлях до конкуренції зі SpaceX.
Трамп тоді пообіцяв розглянути прохання, але, за словами авторів книжки, цього так і не сталося. У наступні місяці він помирився з Маском, який відновив фінансування республіканців, і натомість розширив можливості для космічної програми Starship компанії SpaceX.
Нагадаємо, у січні 2026 року Трамп “розкрив” скриншоти свого листування з президентом Франції Еммануелем Макроном, в якому останній запропонував організувати зустріч G7 та Росії у Парижі після економічного форуму в Давосі. Згодом французький лідер прокоментував ситуацію, зауваживши, що, попри цей інцидент, “не бачить причини змінювати свою позицію, послідовність у якій — і приватно, і публічно — є принциповим моментом для нього”.