© EPA/ Samuel Corum / POOL Держави вважають деякі умови Статуту неприйнятними.
Запропонована главою США Дональдом Трампом Рада миру зіштовхнулася з труднощами на старті: її піддали сумніву в Європі, розкритикували в Ізраїлі, а схвально прийняли союзники Кремля, пише Bloomberg
Як стверджують джерела, обізнані з ходом підготовки, Трамп прагне, щоб повноцінний статут і мандат комітету були затверджені в Давосі вже у четвер. Проте, певні пункти документа спонукали запрошені держави замислитися, чи варто взагалі погоджуватися на участь.
Як повідомлялося раніше, Трамп вимагає від держав сплатити 1 мільярд доларів за безстрокове членство в Раді миру — умову, яку згодом підтвердив і Білий дім. Це здивувало багатьох світових лідерів і викликало збентеження, відзначають джерела.
Потенційні учасники ради — яку в минулому році розглядали як орган під керівництвом Трампа для контролю за повоєнною відбудовою Гази — почали «відмовлятися» ще на вихідних. Серед запрошених — лідери від прем’єр-міністра Канади Марка Карні до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Головні побоювання пов’язані з формулюваннями в статуті Ради миру, з яким ознайомилося Bloomberg: документ виглядає так, ніби остаточне право прийняття рішень зосереджено в руках Трампа. Це викликає багато питань — зокрема, щодо того, куди саме будуть спрямовані кошти, сплачені за довготривале членство.
За словами джерел, європейські партнери працюють над правками до умов і координують загальну відповідь, намагаючись також заохотити арабські країни приєднатися до тиску на Трампа з вимогою перегляду положень.
Ця реакція добре показує загальний підхід Європи до другого терміну Трампа: затягувати час, демонструвати залученість і намагатися пом’якшити його риторику. Перемовини ускладнюються тим, що вони відбуваються у вкрай делікатний момент — на тлі обговорень щодо російської агресії проти України та погроз Трампа придбати Гренландію, зазначив один зі співрозмовників.
Наразі єдиним світовим лідером, який відкрито виступив проти пропозиції, став прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу. Хоча він підтримує саму ідею Ради миру, його офіс заявив, що склад окремого комітету з питань Гази, який функціонуватиме під егідою ради, не був узгоджений з Ізраїлем і суперечить його політиці — після того, як до нього включили представників Катару та Туреччини.
Інші держави заявили, що домагатимуться змін. Марк Карні зазначив, що готовий приєднатися до ради «в принципі», але умови потребують обговорення. Обізнане джерело наголосило, що Канада не буде вносити жодного внеску. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер утримався від підтримки ради, заявивши лише, що обговорить відповідь із союзниками.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей підтвердив, що стане одним із засновників ради, а прем’єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала себе як посередницю і заявила, що «готова зробити свій внесок».
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, якого призначили виконавчим членом ради, відіграє ключову роль за кулісами разом зі спецпосланцями Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, додають джерела. За їхніми словами, положення статуту можуть бути переглянуті після отримання відгуків на перший проєкт. Речник Блера заявив, що той не брав участі у формуванні складу ради і порадив звертатися з цими питаннями до адміністрації Трампа.
Разом з тим у приватних розмовах високопосадовці ЄС значно суворіші. Декілька з них сказали Bloomberg, що розцінюють ініціативу як спробу Трампа створити альтернативу або заміну Організації Об’єднаних Націй, яку він давно критикує. За їхніми словами, йдеться не лише про відновлення Гази — Трамп бачить раду як інструмент для врегулювання інших конфліктів і контролю над глобальними процесами.
Деякі країни, ймовірно, відхилять запрошення, інші — як-от Канада — можуть погодитися в принципі, а потім намагатися «виключити» з документа неприйнятні положення, кажуть співрозмовники.
Проте, не всі відреагували стримано. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав запрошення для прем’єра Віктора Орбана «честю» і підтвердив участь країни, про що повідомив речник уряду Золтан Ковач у соцмережах.
Президент Росії Владімір Путін також отримав запрошення приєднатися до Ради миру, повідомив журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков. За його словами, Москва має намір зв’язатися з американською стороною, щоб з’ясувати всі деталі пропозиції.
Один із європейських посадовців назвав це обманом з огляду на триваючу війну Росії проти України та зазначив, що не має сумнівів: Путін буде радий прийняти запрошення. За його словами, це лише підкреслює дилему для Європи: або погоджуватися з ініціативами Трампа, або ризикувати ще більшим розривом трансатлантичного альянсу.
Хто запрошений до Ради миру
Албанія — Еді Рама, прем’єр-міністр
Аргентина — Хав’єр Мілей, президент
Австралія — Ентоні Албанізі, прем’єр-міністр
Бахрейн — не розкрито
Бразилія — Луїс Інасіу Лула да Сілва, президент
Білорусь — Александр Лукашенко, президент
Канада — Марк Карні, прем’єр-міністр
Кіпр — Нікос Христодулідіс, президент
Єгипет — Абдель Фаттах ас-Сісі, президент
Європейська комісія — Урсула фон дер Ляєн, президентка
Фінляндія — Александр Стубб, президент
Греція — Кіріакос Міцотакіс, прем’єр-міністр
Угорщина — Віктор Орбан, прем’єр-міністр
Індія — Нарендра Моді, прем’єр-міністр
Італія — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка
Йорданія — король Абдалла II
Казахстан — Касим-Жомарт Токаєв, президент
Норвегія — Йонас Гар Стьоре, прем’єр-міністр
Пакистан — Шехбаз Шариф, прем’єр-міністр
Парагвай — Сантьяго Пенья, президент
Польща — Кароль Навроцький, президент
Румунія — Нікушор Дан, президент
Росія — Владімір Путін, президент
Таїланд — не розкрито
Туреччина — Реджеп Таїп Ердоган, президент
Велика Британія — Кір Стармер, прем’єр-міністр
Узбекистан — Шавкат Мірзійоєв, президент
В’єтнам — То Лам, генеральний секретар Компартії