© Getty Images Американські розвідувальні служби фактично розкололися на два табори.
Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів (ЦРУ) припинило участь у формуванні деяких аналітичних розвідувальних оцінок, зокрема тих, що стосуються конфлікту з Іраном, які готує Офіс директора національної розвідки (ODNI). Це рішення зумовлене розбіжностями щодо обміну розвідувальними даними та розподілу обов’язків між цими двома установами. Про це інформує Reuters, посилаючись на джерела, ознайомлені з обставинами справи.
Як зазначають співрозмовники агентства, протистояння між ЦРУ та Офісом директора національної розвідки триває вже понад рік і почало негативно впливати на підготовку матеріалів для аналізу національної безпеки, на які зазвичай спираються президенти США при прийнятті рішень у міжнародних кризових ситуаціях.
У центрі конфліктної ситуації опинилася спеціальна робоча група Director’s Initiatives Group, створена у квітні 2025 року тодішньою директоркою національної розвідки Тулсі Габбард.
У ЦРУ, яке очолює Джон Реткліфф, висловлюють занепокоєння щодо надмірно ризикованої діяльності цієї групи та її обходу традиційних процедур обміну розвідувальною інформацією та її розсекречення. Зі свого боку, в ODNI стверджують, що саме ЦРУ послідовно обмежувало доступ групи до необхідних розвідувальних даних.
Погіршення взаємодії між американськими розвідувальними органами відбувається в непростий для Вашингтона період, на тлі конфлікту з Іраном, зростання військової активності Китаю та триваючої агресії Росії проти України.
Ця ситуація також ставить під сумнів ефективність реформ, запроваджених після терористичних актів 11 вересня 2001 року, коли було запроваджено посаду директора національної розвідки для координації діяльності 18 американських розвідувальних агентств.
«Офіс директора національної розвідки покликаний бути змазкою в системі, що забезпечує безперебійну роботу всіх елементів розвідувальної спільноти та усуває перешкоди», — зазначила колишня заступниця директора національної розвідки США Бет Саннер.
«Коли це не вдається, агентства починають ізолюватися, що створює ризик серйозних провалів у розвідувальній діяльності», — додала вона.
Незважаючи на конфлікт, ЦРУ має інші шляхи донесення своїх висновків до президента США та вищого керівництва країни. Значна частина інформації, зібраної агентством, включається до Президентського щоденного бюлетеня — засекреченого аналітичного звіту, який щодня надається главі держави.
Минулого тижня Тулсі Габбард оголосила про своє рішення залишити посаду директора національної розвідки 30 червня у зв’язку з хворобою чоловіка. Президент Дональд Трамп вже оголосив, що тимчасово виконувати обов’язки буде керівник Федерального агентства житлового фінансування Білл Пулте.
Речниця ODNI Олівія Коулман повідомила, що президент та політичне керівництво країни продовжують отримувати «найкращу розвідку та аналітику», а офіс та підпорядковані йому структури щодня взаємодіють із ЦРУ щодо всього спектру розвідувальних продуктів та операцій. Вона також підкреслила, що Director’s Initiatives Group діяла в межах повноважень ODNI та виконувала президентські директиви.
Reuters ще в лютому повідомляло, що Габбард фактично припинила діяльність цієї групи та перевела її персонал на інші позиції після того, як Конгрес розпочав перевірку її роботи.
У ЦРУ, у свою чергу, заявляють, що під керівництвом Джона Реткліффа агентство активно реалізує пріоритети президента Трампа та готове діяти більш рішуче для протидії супротивникам США.
Одним із найсуттєвіших наслідків взаємної недовіри стало рішення ЦРУ значно зменшити свою участь у підготовці аналітичних звітів Національної розвідувальної ради (NIC) — провідного аналітичного органу американської розвідки. Саме ці оцінки мають особливу вагу під час військових конфліктів та міжнародних криз.
Двоє джерел повідомили, що серед матеріалів, у підготовці яких ЦРУ більше не бере регулярної участі, є аналітичні оцінки щодо Ірану, де американські сили ведуть бойові дії з лютого поточного року.
Згідно зі словами співрозмовників Reuters, наразі ЦРУ та Офіс директора національної розвідки функціонують як дві окремі аналітичні структури.
Конфлікт розпочався незабаром після призначення Габбард у лютому 2025 року. Одне з її перших розпоряджень полягало у встановленні жорсткішого контролю над формуванням Президентського щоденного бюлетеня, хоча раніше провідну роль у цьому процесі традиційно відігравало ЦРУ.
Відносини між відомствами ще більше загострилися після створення Director’s Initiatives Group, яка мала виявляти випадки політизації американської розвідки. Також група займалася розсекреченням документів, пов’язаних із вбивством президента Джона Кеннеді, перевіркою безпеки виборчих систем та дослідженням походження COVID-19.
Критики, серед яких колишні представники спецслужб, стверджують, що ця група фактично використовувалася для переслідування політичних опонентів Трампа.
У травні 2025 року Габбард звільнила двох високопоставлених співробітників ЦРУ, які керували Національною розвідувальною радою. Представник розвідувальної спільноти заявив, що причиною стали «токсична атмосфера» в колективі та політизація розвідки. Водночас жодних доказів, що підтверджують ці звинувачення, не було надано.
У серпні Габбард позбавила допуску до секретної інформації 37 чинних і колишніх посадовців, при цьому випадково розкривши особу одного із законспірованих агентів ЦРУ, який працював за кордоном. Вона звинуватила цих осіб у політизації розвідки та витоках інформації, проте також не надала жодних доказів.
Колишні посадовці припускають, що ці дії могли бути відповіддю на розвідувальну оцінку 2017 року, згідно з якою Росія проводила масштабну кампанію впливу з метою сприяння Дональду Трампу на президентських виборах 2016 року.
Минулого місяця конфлікт набув публічного розголосу, коли співробітник ЦРУ, відряджений до Director’s Initiatives Group, заявив на слуханнях у Сенаті, що агентство перешкоджало доступу групи до розвідувальних даних про походження COVID-19.
За словами двох джерел Reuters, ця суперечка вже стала об’єктом розслідування з боку інспектора розвідувального співтовариства США — незалежного наглядового органу, який підпорядковується Офісу директора національної розвідки. Водночас виданню не вдалося встановити масштаби цього розслідування.