© Згенеровано ChatGPT на запит ZN.UA У XXI столітті потужність також залежить від безпілотників, біотехнологій та квантових обчислень.
Сполучені Штати усвідомили значення технологій штучного інтелекту, особливо у змаганні з Китаєм. Стратегія полягає у масштабному розвитку центрів обробки даних, що підтримується потужними корпоративними альянсами та гнучким регуляторним кліматом, доповненим контролем над доступом до найсучасніших мікросхем та передових моделей ШІ. Проте, якщо метою є перемогти у технологічному змаганні, всі ці кроки є лише частиною ширшої картини.
Хоча штучний інтелект (ШІ) є потенційно революційною універсальною технологією, він не єдиний важливий напрямок розвитку. Про це пишуть у статті для Bloomberg професор Саймон Джонсон з Школи менеджменту Слоуна Массачусетського технологічного інституту та професор-практик Елізабет Рейнольдс з кафедри архітектури та планування Массачусетського технологічного інституту.
Протягом другої половини XX століття та на початку XXI століття США утримували лідерство в сфері технологічних інновацій. Однак зараз Китай кидає виклик цьому домінуванню, оскільки останні два десятиліття країна активно нарощує свій інноваційний та промисловий потенціал.
Для відповіді на цей виклик Сполученим Штатам доведеться збільшити інвестиції, проте робити це слід виважено — спираючись на власні унікальні можливості та сильні сторони.
На яких технологіях варто сконцентруватися?
У сфері безпілотних літальних апаратів (БпЛА), які стали ключовою силою у сучасних військових діях, спостерігається знайома схема промислового розвитку США: розробка всередині країни, виробництво — за її межами. Як зазначає міжнародний експерт з інноваційного менеджменту Фіона Мюррей, більшість основних компонентів дронів були винайдені у США, Японії та Європі. Але коли йдеться про масове виробництво, на сцену виходить Китай, який зараз випускає від 70% до 80% усіх дронів у світі. Це дозволяє Пекіну використовувати торгівлю як інструмент тиску.
Позитивна новина для США полягає в тому, що за останні два роки баланс у цьому секторі почав змінюватися. У Сполучених Штатів є активна група інноваторів у сфері БпЛА та формується екосистема промислового виробництва, до якої залучені як державний сектор (на чолі з Пентагоном), так і приватний. Успіх у цій галузі вимагає не лише передових технологій, але й фінансування для розширення масштабів, пошуку клієнтів, розвитку виробничих потужностей, забезпечення робочою силою та джерел постачання за межами Китаю. Наразі інноваційні та промислові екосистеми США у сфері дронів є доволі скромними за обсягами, але завдяки стратегічним інвестиціям та партнерствам, наприклад, з Україною — яка є рушійною силою інновацій у галузі БпЛА — США можуть зміцнити свої позиції та розвинути власні внутрішні можливості.
Дві інші сфери — біовиробництво та квантові обчислення — стосуються як питань національної безпеки, так і значних економічних перспектив для США. З огляду на їхній поточний етап розвитку, кожна з них вимагає індивідуального підходу.
Сполучені Штати досі утримують лідерство в галузі біотехнологічних інновацій, але, як і у випадку з БпЛА, їм бракує виробничих потужностей та інвестицій для масштабування, щоб повною мірою реалізувати потенціал сектору. Для США важливо інвестувати в біотехнологічну промислову екосистему, щоб відповідати своїм інноваційним можливостям та уникнути вразливостей, подібних до тих, що спостерігаються у сферах дронів чи напівпровідників.
Для всіх цих технологій Сполученим Штатам потрібна міцна промислова база. Це не означає повернення тих самих заводів, які були закриті десятиліття тому. Це означає інвестування в передове виробництво, де цифрові технології трансформують виробничі системи за допомогою штучного інтелекту, робототехніки та 3D-друку. Впровадження сучасних виробничих технологій, ймовірно, є найактуальнішим викликом для американської промисловості. Приблизно 250 тисяч малих і середніх виробничих підприємств складають основу промислових ланцюгів постачання країни. Підняття навіть 20% з них на рівень передових технологій означатиме трансформацію 50 тисяч компаній.
На відміну від Китаю, у США відсутній систематичний механізм, який би стимулював 50 тисяч компаній інвестувати в інновації, що підвищують продуктивність, такі як штучний інтелект і робототехніка. Країні вкрай необхідні субсидії, податкові пільги, державні закупівлі та інші заохочення, щоб спонукати малих виробників до впровадження цих технологій.
Стійкість без ізоляціонізму
Сполучені Штати можуть відновити свою конкурентоспроможність у кожній із зазначених ключових сфер. Однак для цього потрібна оновлена, довгострокова відданість та ширше бачення — від ранніх етапів досліджень до подальшого виробництва. Інвестиції в нові галузі можуть призвести до наукових та технологічних проривів, що дозволять підтримувати темп з Китаєм або навіть випередити Пекін. Збільшення фінансування та політика, яка гарантує попит або допомагає компаніям знайти перших покупців, можуть сприяти виведенню продукції на ринок. Виробничі можливості та потужності, виснажені десятиліттями аутсорсингу та офшорингу, можуть забезпечити здатність до інновацій, а також створити стійкіші внутрішні ланцюги постачання.
Жодне з цих міркувань не є закликом до ізоляціонізму. У розвитку будь-якої нової технології масштаб має значення. Якщо США матимуть доступ до ширшого ринку, це надасть значну перевагу. Якщо вони зможуть залучати таланти з усього світу, це створить суттєву перевагу, якої не має Китай. А можливість співпрацювати з технологічними партнерами в надійних країнах — наприклад, у межах НАТО — є важливим джерелом стратегічної потужності.
Існують думки, що світ перебуває на порозі наукової революції, в якій вчені-спеціалісти з ШІ розроблятимуть та проводитимуть експерименти, відкриватимуть ліки та, можливо, навіть започатковуватимуть нові підприємства. Такі сценарії інтригують, але вони несуть ризик зведення перспектив наукового прогресу виключно до рівня успіху країни у сфері ШІ.
Штучний інтелект, безсумнівно, впливатиме на те, як технології розроблятимуться, масштабуватимуться та впроваджуватимуться в майбутньому. Але технологічний прогрес ніколи не залежав і не залежатиме лише від одного фактора — навіть такого важливого та універсального, як ШІ. Технологічне лідерство у XXI столітті здобуде та країна, яка швидко прийме ці нові ідеї та застосує їх розумно. А для цього необхідні динамічні інноваційні та промислові екосистеми, які впроваджуватимуть та поширюватимуть нові технології, включно з ШІ, зазначають автори.
Видання NYT повідомляло, що Китай створює бар’єри для запобігання відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Сукупно, заходи, запроваджені Пекіном, формують новий план “економічної фортеці”, яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах із Європою та США.
Крім того, Китай готується витратити близько двох трильйонів юанів (приблизно 295 мільярдів доларів США) протягом наступних п’яти років на будівництво центрів обробки даних по всій країні. Цей план є “найагресивнішою” на сьогодні спробою Пекіна створити фундамент для майбутнього розвитку китайського ШІ, щоб випередити США в потенційно революційній технології. Видання Politico попереджало, що Китай може перетворити передові ШІ-моделі США на кіберзброю.
Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи та технології, від яких у XXI столітті залежатимуть економіка, війна та політика, — у статті “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” розмірковував Олексій Костенко.