© EPA/ BONNIE CASH / POOL Вони не підтвердили версію Трампа про безпідставність розслідування як такого.
Адміністрація президента США нещодавно оприлюднила раніше приховані меморандуми Федерального бюро розслідувань, що стосуються справи про втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Згідно з публікацією The New York Times, ці документи проливають нове світло на обставини завершення справи щодо Дональда Трампа.
Видання наголошує, що у цих матеріалах майже немає нової суттєвої інформації, і ніщо докорінно не підриває обґрунтованість розслідування ФБР щодо Росії. Однак, Білий дім опублікував їх, щоб підтвердити заяви Дональда Трампа про те, що так звана «глибинна держава» (група чиновників, що впливають на державну політику) прагнула його усунути. Ця публікація відбулася на тлі зусиль адміністрації Трампа помститися розвідникам та агентам ФБР, які займалися розслідуванням російського втручання у вибори.
Оприлюднені документи пояснюють динаміку подій навколо Трампа в перші місяці його президентства у 2017 році: незвичайне рішення ФБР ініціювати окреме контррозвідувальне розслідування щодо президента США, а також те, як це розслідування було згорнуто до того, як воно набрало повноцінного розмаху.
NYT нагадує, що Трамп завжди відкидав припущення про те, що він був агентом Росії або мав з нею тісні фінансові контакти, і жодне розслідування не довело, що він діяв за вказівкою росіян.
Водночас, у 2016–2017 роках ФБР розпочало два напрямки розслідування щодо Трампа:
- чи співпрацював колектив Трампа з російською владою під час втручання Росії у президентські вибори з метою нашкодити Гілларі Клінтон. Це розслідування відоме під назвою Crossfire Hurricane;
- чи порушив Трамп закон, перешкоджаючи правосуддю та втручаючись у розслідування ФБР щодо російського втручання у вибори, коли він звільнив директора ФБР Джеймса Б. Комі — кодове найменування Oxferd Comma.
Друге розслідування мало бути контррозвідувальним і стосуватися зв’язків Трампа з Росією, а також з’ясувати, чи існувала змова між штабом Трампа та росіянами. Такі розслідування мають на меті встановити, чи іноземний супротивник шкодить інтересам США; вони є конфіденційними та можуть тривати тривалий час. Зрештою, людям рідко висувають звинувачення, але ФБР часто вживає запобіжних заходів.
Згідно з меморандумом, опублікованим Білим домом, ФБР дійшло висновку, що російський уряд втрутився у вибори 2016 року, щоб підтримати Дональда Трампа. Бюро встановило, що росіяни пропонували допомогу в передвиборчій кампанії. Крім того, ФБР було відомо, що команда Трампа чинила тиск на Республіканську партію, аби та включила до своєї передвиборчої програми 2016 року позицію щодо України, яка була значно прихильнішою до Росії.
ФБР також знало, що Трамп, перед звільненням Комі, чинив на нього тиск, аби той припинив розслідування зв’язків його передвиборчого штабу з Росією. Як випливає з цих меморандумів, ФБР висловлювало занепокоєння щодо особистої та ділової історії Трампа.
Тому агенти ФБР прагнули провести масштабне розслідування, щоб визначити, чи намагався Трамп, звільняючи Комі, припинити розслідування щодо Росії та приховати будь-які зв’язки, які він міг мати з цією країною.
Водночас, коли заступник генерального прокурора Род Дж. Розенштейн ухвалив рішення про призначення екс-директора ФБР Роберта С. Мюллера III спеціальним прокурором для розслідування діяльності Трампа та його передвиборчої кампанії, ще не було відомо, що Розенштейн фактично завершив контррозвідувальне розслідування.
Мюллера було уповноважено проводити кримінальні розслідування щодо втручання Росії у вибори та зв’язків між штабом Трампа і Росією, але йому не було доручено вести контррозвідувальне розслідування. Йому було чітко зазначено, що він не повинен проводити безстрокове розслідування, яке триватиме роками. Відповідно, Мюллер сприйняв своє призначення як доручення розслідувати виключно злочини.
Таким чином, питання контррозвідки були відсунуті на другий план і, згідно з одним із записів, були «обмежені діяльністю в межах юрисдикції спеціального прокурора».
В опублікованому у 2019 році звіті Мюллера зазначалося, що під час розслідування не було виявлено доказів того, що Трамп та його передвиборчий штаб вступали у змову з росіянами під час виборів 2016 року. Однак Мюллер відмовився робити висновок щодо того, чи перешкоджав Трамп здійсненню правосуддя. У звіті не було розділу, присвяченого особистим зв’язкам Трампа з Росією, а також тому, чи перебував він у скрутному становищі або становив загрозу для контррозвідки.
Згодом Мюллер перед Конгресом визнав, що не перевіряв, чи, наприклад, російські олігархи відмивали гроші через компанії Трампа, а також той факт, що він розглядав лише кримінальні злочини та залишив відкритою можливість того, що певне контррозвідувальне розслідування все ще може тривати.
Перетнувши вісімдесятирічний рубіж, Дональд Трамп, як і раніше, прагне бути в центрі уваги. Однак існує проблема: прагматичних виборців дедалі менше приваблюють ефектні виступи, а все більше цікавлять ціни в магазинах, вартість палива та результати політики. Що відбувається з рейтингами головного шоумена США та чому його перевірений рецепт популярності дає збій — у статті «80 років Трампу: коли шоу перестає працювати» аналізує завідувачка програми славістики в Університеті Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія (США) Анна Бродські-Кроткіна.