© EPA/ WILL OLIVER Поповнення запасів може зайняти роки.
Минулого тижня наростаюче роздратування президента США Дональда Трампа через конфлікт з Іраном досягло піку. На зустрічі уряду в Кемп-Девіді Трамп зажадав від голови Пентагону Піта Гегсета пояснень, чому його, як виявилося, ввели в оману щодо серйозного браку боєприпасів, який зараз загрожує обмежити військові можливості Сполучених Штатів у протистоянні з Іраном, як повідомляє WP, посилаючись на власні джерела.
Ця розмова відбулася в п’ятницю, 31 липня. Трамп висловив Гегсету своє глибоке розчарування, заявивши, що, на його думку, проблема з боєприпасами “була вирішена”.
Дефіцит, зокрема, керованих ракет далекого радіуса дії та перехоплювачів протиповітряної оборони, став однією з причин, чому Трамп в останні дні відмовився від подальших масштабних ударів по Ірану, зазначило одне з джерел видання. Публічно Трамп стверджував, що скасував наказ про наступну атаку через прогрес у переговорному процесі щодо Ормузької протоки.
Хоча Сполучені Штати оголосили про нові угоди щодо виробництва деяких найкритичніших типів боєприпасів, таких як перехоплювачі для систем Patriot, на їх виготовлення може знадобитися до двох років. У найближчій перспективі не очікується швидкого вирішення проблеми дефіциту.
У Кемп-Девіді, коли Трамп висловив своє невдоволення щодо недостатніх запасів озброєнь, Гегсет зайняв оборонну позицію та звинуватив свого заступника Стівена Файнберга у нестачі запасів, стверджуючи, що той не забезпечив повного інформування президента США про цю критичну проблему.
Ця суперечка підкреслила зростаюче розчарування Трампа своїм міністром оборони, який, за словами посадовців, був одним із найзавзятіших прихильників військових дій проти Ірану на початку конфлікту, переконуючи Трампа, що це буде швидка і відносно легка перемога.
“Це стовідсотково фейкові новини. Такого фактично ніколи не було. І президент Трамп має найвищий ступінь довіри до міністра Гегсета”, — заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт у відповідь на запитання WP.
“Міністр Гегсет нікого не вводив в оману стосовно запасів боєприпасів і не звинувачував заступника міністра Файнберга”, — зазначив представник Пентагону Шон Парнелл.
Через понад п’ять місяців після початку конфлікту, внаслідок якого загинули 18 американських військовослужбовців і сотні отримали поранення, Іран і США перебувають у глухому куті, а країни регіону все більше стурбовані довгостроковими економічними наслідками війни та закриттям Ормузької протоки.
Під час липневих слухань у Сенаті Гегсет вступив у суперечку з демократами щодо того, чи надавав він Трампу об’єктивні оцінки війни з Іраном, зокрема, щодо ризиків, які тривала військова кампанія могла б становити для запасів Збройних сил США.
Під час слухань Гегсет відмовився обговорювати свої рекомендації президенту та неодноразово покладав відповідальність за будь-які дефіцити на політику адміністрації колишнього президента Джо Байдена щодо Збройних сил, а не на операції за часів президентства Трампа.
Гегсет, Файнберг та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн звернулися до законодавців із проханням виділити додаткове військове фінансування у розмірі $67 мільярдів для покриття витрат на війну з Іраном. Республіканці в Сенаті досі не досягли консенсусу щодо стратегії розгляду цього пакету.
Загальний запит адміністрації Трампа на оборонний бюджет на наступний фінансовий рік становить рекордні $1,5 трильйона і включає десятки мільярдів доларів на виробництво ракет. Однак розгляд пропозиції зайшов у глухий кут, оскільки демократи виступають проти такого значного збільшення видатків, що позбавляє Пентагон чіткого шляху до поповнення запасів критично важливого озброєння.
З часу скандалу Signalgate, коли Гегсет, лише через кілька місяців після затвердження на посаді, передав секретну інформацію групі в месенджері, до якої входив журналіст, точаться розмови про те, як довго міністр оборони залишатиметься в прихильності президента США. Трамп, однак, публічно постійно висловлює похвалу на адресу Гегсета.
З моменту вступу на посаду Трамп санкціонував військові операції в семи країнах: у Ємені, Сомалі, Сирії, Ірані, Іраку, Нігерії та Венесуелі.
Успішне захоплення колишнього венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, здавалося, зміцнило позиції Гегсета. Однак патове становище навколо Ормузької протоки, а також величезні витрати та тривалість війни з Іраном підірвали довіру Трампа до голови Пентагону.
“Міністр Гегсет нікуди не піде. Він продовжить працювати пліч-о-пліч із заступником секретаря Файнбергом над реалізацією програми президента Трампа”, — сказав Парнелл у відповідь на запитання щодо розмови про вичерпання запасів боєприпасів.
Проблема вичерпання запасів не є новою. Ще до початку війни з Іраном Кейн попередив Трампа, що США не мають запасів, необхідних для ведення тривалого конфлікту.
Однак темпи та величезні обсяги використання боєприпасів у війні стрімко прискорили виснаження ключових американських наступальних та оборонних запасів озброєння. Дефіцит ракет-перехоплювачів також змінює підхід США до прийняття рішень про застосування боєприпасів. Тепер рішення залежить від того, куди, за оцінками військових, прямує ціль і чи становить вона достатню загрозу.
Хоча Гегсет і Пентагон оголосили про низку нових рамкових угод із промисловістю щодо відновлення арсеналу армії США, оборонні компанії не почнуть виробляти озброєння, доки не будуть укладені контракти та не будуть виділені кошти Конгресом. Як наслідок, на відновлення запасів можуть піти роки.
Брак оборонних боєприпасів у США має наслідки, що виходять за межі Близького Сходу. Україна стикається з дефіцитом засобів протиповітряної оборони, а варіантів поповнення запасів із західних джерел майже немає, що залишає країну вразливою перед російськими ударами.
FT писала, що під час зустрічі в Овальному кабінеті минулого тижня Трамп відхилив прохання українського президента Володимира Зеленського про надання Україні сотень додаткових перехоплювачів для Patriot. За словами джерел видання, Трамп послався на дефіцит у запасах США, заявивши, що ці системи є необхідними для захисту американських об’єктів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки в умовах конфлікту з Іраном.
Раніше CNN із посиланням на джерела повідомляв, що внаслідок конфлікту з Іраном США витратили майже 80% ракет THAAD, а також близько половини перехоплювачів для Patriot і крилатих ракет Tomahawk.