© EPA/JIM LO SCALZO Тегеран розцінив слова президента США як психологічну операцію, а Ізраїль не зменшив рівень боєготовності.
Раніше Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати утримаються від подальших нападів на Іран, якщо сторони оперативно досягнуть згоди щодо припинення ядерної загрози та відновлення навігації через Ормузьку протоку. Згодом глава держави повідомив, що скасував уже заплановану великомасштабну операцію після появи контурів потенційної угоди з Тегераном та країнами Близького Сходу. Іранська влада, тим часом, не підтвердила дипломатичного прориву, тоді як Ізраїль зберіг підвищений стан боєготовності. Про це інформує The Washington Post.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив про скасування запланованих ударів по Ірану та констатував прогрес у підготовці угоди, яка могла б покласти край конфлікту. Водночас у Тегерані не було помітних свідчень прориву, а Ізраїль продовжував перебувати у стані підвищеної готовності.
Увечері в суботу Трамп опублікував у Truth Social повідомлення про те, що американські війська були готові до повномасштабної атаки, але отримали можливість відмовитися від неї після появи засад майбутньої домовленості з Іраном та близькосхідними державами. Згідно з його словами, документ має передбачати відкриття стратегічно важливої Ормузької протоки та припинення ядерної загрози з боку Ірану.
“На підставі цього звернення я погодився, заради майбутнього блага світу і, так само, заради збереження успішного та процвітаючого Ірану, відкласти атаку за умови можливості швидкого укладення угоди”, – заявив Трамп, додавши, що Ізраїль поділяє таку позицію.
Однак виконувач обов’язків міністра оборони Ірану Маджид Ебн-е-Реза назвав публікацію Трампа різновидом психологічних операцій та когнітивної війни. За його словами, країна продовжить готуватися до можливих атак. У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що переговори між Тегераном та Оманом щодо майбутнього режиму управління Ормузькою протокою наближаються до завершальної стадії. Речник іранського МЗС Есмаїл Багаї, водночас, підкреслив, що угода за посередництва Оману не означатиме повного відкриття протоки.
“За жодних умов Ормузька протока не повернеться до стану, який існував до війни”, – зазначив Багаї.
Багаї заявив у телевізійному інтерв’ю, що держави, які вдалися до агресії проти Ірану, не зможуть використовувати протоку на попередніх умовах. Тегеран наполягає на створенні спеціального механізму, який повною мірою враховуватиме суверенні права Ірану. Речник також відкинув припущення, що погрози та медійний тиск можуть змусити країну відмовитися від принципових позицій. Він запевнив, що іранська влада діятиме виключно відповідно до власних інтересів.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, який минулого тижня відвідав Білий дім, не надав коментарів щодо заяви Трампа. Протягом останнього тижня Ізраїль перебував у стані підвищеної боєготовності через загрозу нових іранських ударів.
“Якщо Іран відкриє вогонь у напрямку держави Ізраїль, ми готові атакувати її”, – заявив міністр енергетики та інфраструктури Ізраїлю Елі Коен. Він також повідомив про надзвичайно тісну координацію оборони та розвідки між Ізраїлем і США.
Експерт ізраїльського Інституту досліджень національної безпеки Раз Зіммт висловив думку, що військовий тиск навряд чи сприятиме відкриттю Ормузької протоки. За його словами, іранська сторона може зазнати значних втрат, але розраховує завдати супротивникам не меншої шкоди. Через це нові авіаудари навряд чи змінять ситуацію. Зіммт також зазначив, що всі можливості, які можна було реалізувати за допомогою повітряних атак, вже були вичерпані.
Заява Трампа прозвучала після повідомлень про підготовку Ізраїлем і США ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану. У відповідь іранські представники сил безпеки через державні медіа пригрозили атакувати ізраїльські та американські енергетичні об’єкти в регіоні. Це викликало занепокоєння серед країн Перської затоки, де розташовані американські війська, а також серед міжнародних енергетичних компаній.
Нагадаємо, що суперечливі рішення Дональда Трампа стосовно Ірану стали частиною ширшої непередбачуваності зовнішньої політики США. Країни Європи, Азії, Близького Сходу та Латинської Америки дедалі частіше шукають нові союзи через зменшення довіри до Вашингтона. На Близькому Сході Саудівська Аравія уклала оборонний пакт із Пакистаном і розглядає тісніші зв’язки з Туреччиною та Єгиптом. Водночас опитування свідчать, що Китай у світі все частіше сприймають як більш передбачуваного і надійного партнера, ніж Сполучені Штати.