© EPA/ by Al Drago / POOL Метою є запобігання поширенню інформації у ЗМІ, однак ініціатива вже зустріла значну критику.
Адміністрація президента США Дональда Трампа має намір вимагати від усіх діючих та майбутніх федеральних службовців підписання угод про конфіденційність як частину зусиль з боротьби проти витоків інформації до медіа, про що інформує AP.
Очікується, що відповідне повідомлення буде офіційно оприлюднено у Федеральному реєстрі в середу, 27 травня, для збору відгуків щодо проєкту угоди про конфіденційність, яка буде застосовуватися федеральними відомствами як до нових, так і до існуючих працівників.
“Ця форма призначена для документування усвідомлення та згоди федеральних службовців дотримуватися чинних правових зобов’язань щодо захисту непублічної, конфіденційної або службової інформації, отриманої під час виконання професійних обов’язків, водночас зберігаючи право на розкриття інформації, дозволене законом”, — зазначено в документі.
У заяві міститься запит щодо надання коментарів з кількох питань, зокрема, чи повинна угода про конфіденційність охоплювати лише несекретну інформацію, та які санкції, якщо такі будуть, слід застосувати до нових або чинних співробітників, які відмовляться від підписання документа.
Управління кадрової служби США вказало на “кілька недавніх випадків”, коли внутрішні документи відомств, що стосуються розробки правил та політик, були розголошені без дозволу. Також обговорювалися конкретні ситуації, коли федеральні службовці ФБР та Міністерства внутрішньої безпеки США без дозволу поширювали інформацію про заплановані заходи з виконання імміграційного законодавства.
Як зазначено в повідомленні Управління кадрової служби, в одному випадку видання The New York Times та The Washington Post отримали несанкціоновані відомості про рейд США у Венесуелі, проведений у січні цього року, і відтермінували публікацію отриманої інформації, щоб не наражати на небезпеку американських військових.
Виконавчий директор з питань взаємодії зі ЗМІ та комунікацій The Times Чарльз Штадтландер повідомив, що газета мала розширені матеріали про операції, спрямовані проти Венесуели, та підготовку до наземних військових дій.
“Однак, всупереч деяким твердженням, The Times не мала перевірених деталей щодо майбутньої операції із захоплення Ніколаса Мадуро або підготовленої статті, і газета не приховувала публікацію на запит адміністрації Трампа”, — додав він.
“Яку прогалину, якої ще не існує, має заповнити угода про конфіденційність?”, — поставив питання адвокат з юридичної фірми Employment Law Group Майкл Л. Вогельсанг, висловивши низку сумнівів щодо цього проєкту.
Він зазначив, що вже існують законодавчі норми, які регулюють питання розголошення конфіденційної інформації. Крім того, Конгрес США ухвалив закон, який забороняє роботодавцям укладати або вимагати виконання угод про конфіденційність.
“Отже, Конгрес вже висловив свою позицію щодо неприйнятності угод про конфіденційність. Як же тоді Управління кадрової служби США може впровадити положення, що суперечить закону?”, — додав юрист.
Президент Американської федерації державних службовців Еверетт Келлі заявив, що запропоноване Управлінням кадрової служби США положення є частиною ширшої кампанії, спрямованої на обмеження висловлювань федеральних службовців.
“Ця запропонована угода про конфіденційність є черговою спробою адміністрації усунути безпартійних кар’єрних службовців з державної служби та замінити їх лоялістами, які не виступатимуть проти марнотратства, шахрайства та зловживань”, — підкреслив Келлі.
Виявлення витоків інформації, які адміністрація президента США вважає збитковими, є пріоритетом для багатьох відомств з моменту повернення Трампа до Білого дому. У січні ФБР вилучило електронні пристрої репортера Washington Post, що викликало занепокоєння серед медіаорганізацій та захисників свободи преси. Ще один помітний інцидент стався минулого року, коли десятки репортерів покинули Пентагон, відмовившись дотримуватися нових жорстких правил, запроваджених міністром оборони США Пітом Гегсетом.