© Колаж ZN.UA / Getty Images
Валерій Чалий
Україна втратила одного зі своїх найвідданіших поборників у Конгресі США, активного, і що найголовніше — дієвого союзника у протистоянні російській агресії. Не дивно, що саме російські «яструби» нині не приховують своєї радості, навіть на тлі відходу з життя одного з найвідоміших політичних діячів сучасної Америки.
З огляду на тривалу та яскраву політичну кар’єру, Ліндсі Грема можна описати численними епітетами: «яструб» зовнішньополітичної арени США; один із найщиріших друзів України у Вашингтоні; головний ідеолог санкційної політики в Конгресі; майстер політичного балансування…
Однак, одне з визначень якнайкраще відображає його історичну місію та символізує зв’язок між епохами — «останній із «Трьох аміго». Як добре відомо, протягом багатьох років у Сенаті існував неформальний альянс трьох близьких друзів та політичних титанів — Джона МакКейна, Джозефа Лібермана та Ліндсі Грема. Вони разом відвідували гарячі точки та формували оборонну доктрину Сполучених Штатів. Вони виступали за жорсткий курс у зовнішній політиці та одними з перших на Капітолійському пагорбі усвідомили суть і наміри російського керівництва, послідовно підтримуючи Україну в її боротьбі проти тих, кого справедливо вважали супротивниками США. Після відходу з життя Джона МакКейна (2018) та Джозефа Лібермана (2024) Ліндсі Грем залишався останнім носієм цієї унікальної політичної спадщини. Як «останній представник» традиційної зовнішньої політики США, він використовував свій авторитет, щоб переконати нове покоління республіканців не залишати союзників, зокрема Україну.
Ліндсі Грем вперше відвідав Україну ще 19 серпня 2008 року, будучи частиною делегації Комітету Сенату США з питань збройних сил. Делегація провела переговори з керівництвом країни щодо обговорення наслідків російського вторгнення до Грузії.
Він був одним з головних ініціаторів та співавторів знакової резолюції «Про протидію супротивникам Америки через санкції» (CAATSA). У 2017 році сенатор Грем, разом із сенатором МакКейном та групою конгресменів від обох партій, розробив цей двопартійний законопроєкт.
Сенатор Грем брав безпосередню участь у просуванні та вдосконаленні ініціатив під назвою Ukraine Support Act ще у 2014 році. Сучасний масштабний комплексний закон з такою ж назвою (червень 2026 року), ухвалений Палатою представників Конгресу США за процедурою петиції, спрямований на відновлення програми ленд-лізу для України, виділення 8 мільярдів доларів США на закупівлю озброєнь та запровадження суворих митних зборів на російські товари. Для його набуття чинності потрібне ще рішення Сенату та підпис голови США.
Оскільки цей документ зустрів опір з боку Білого дому, саме Ліндсі Грем взяв на себе роль провідного переговорника в Сенаті. Буквально за кілька днів до своєї раптової смерті, під час візиту до Києва 10 липня 2026 року, сенатор Грем офіційно оголосив, що досягнув згоди з Білим домом щодо санкційної частини законопроєкту. Він додав до пакету жорсткі вторинні санкції проти країн, які закуповують російську нафту в обхід встановлених обмежень. Цей крок відкрив документу шлях до остаточного затвердження.
Без активних дій Ліндсі Грема та його здатності спілкуватися з нинішньою адміністрацією президента Дональда Трампа і знаходити компроміси в Конгресі, подібні плани відтепер буде складніше втілювати.
Останній дзвінок, жарти і раптова смерть: що відомо про останні години Ліндсі Грема
Звісно, на Капітолійському пагорбі залишається чимало прихильників України та тих, хто активно лобіює закони для протидії російським агресорам. Це і Браян Фіцпатрік — співголова українського кокусу в Конгресі, який став головним публічним обличчям та лобістом законопроєкту від республіканців у Палаті представників, і Грегорі Мікс, і Річард Блументаль, завдяки зусиллям яких ці законодавчі ініціативи здобули необхідний двопартійний статус.
Важливою є також роль соратників Ліндсі Грема — республіканців Роджера Вікера, який офіційно став співавтором остаточного узгодженого компромісу щодо жорстких санкцій проти покупців російської нафти, та Майкла МакКола, який разом із Ліндсі Гремом чинив постійний тиск на адміністрацію Білого дому, щоб переконати Дональда Трампа не блокувати військову допомогу Україні та погодитися на передачу ліцензій на виробництво систем «Патріот».
Проте, навряд чи хтось із них мав такий унікальний прямий доступ до Дональда Трампа, як Ліндсі Грем. Це дозволяло йому вирішувати питання підтримки України безпосередньо з Білим домом, що виходило далеко за межі стандартних повноважень парламентського українського кокусу.
Комунікація між Гремом і Трампом увійде в історію США як один із найнезвичайніших політичних та особистих союзів у Вашингтоні. Попри те, що у 2016 році сенатор Грем називав президента Трампа «ксенофобом» і «фанатиком», згодом він трансформувався в так званого «шептуна Трампа» (Trump-whisperer) — людину, яка має унікальний підхід до глави США, вміє на нього впливати, заспокоювати або перекладати його хаотичні думки зрозумілою для політичного істеблішменту мовою.
Головним інструментом спілкування став гольф, завдяки якому Грем зблизився з Трампом і завоював його довіру. Сенатор регулярно використовував гумор та самоіронію, щоб підтримувати прихильність лідера. Він публічно жартував, що Трамп на полі «поводився з ним, як із барабаном». У березні 2025 року, висловлюючи подяку президенту за підтримку на праймеріз, Грем написав у соцмережах: «Він чудовий партнер із гольфу, якого я досі жодного разу не зміг перемогти». Трамп у відповідь іронізував, що Грем «не був найкращим гравцем, не Тайгер Вудс, але всі просто обожнювали грати з ним».
Трамп називав Грема «справжнім трудягою» (a total workaholic politician). Сенатор міг телефонувати президенту десятки разів на день, доки не досягав бажаного результату.
Ефективності підтримки України сприяла також велика активність і сміливість Ліндсі Грема. Разом із Джоном МакКейном та Емі Клобучар сенатор відвідував безпосередньо лінію фронту. Вперше це сталося 31 грудня 2016 року. Цей візит набув історичного значення і мав надзвичайно потужний символічний посил. Сенатори прибули на передовий командний пункт у районі селища Широкине, де оборону тримали українські морські піхотинці.
Саме під час цього візиту Грем виголосив свою знамениту промову перед українськими військовими, заявивши: «Я захоплююся тим, що ви боретеся за свою Батьківщину. Ваша боротьба — це наша боротьба». Він запевнив захисників, що американський Конгрес зробить усе для надання Україні летальної зброї. Своєї обіцянки сенатор дотримався.
Вийшовши поступово з тіні сенатора МакКейна, мабуть, найжорсткішого та найпрозірливішого критика Кремля в американській політиці, який бачив в очах Володимира Путіна лише три літери — К, Г, Б, а в РФ — «автозаправну станцію під керівництвом мафії, яка володіє ядерною зброєю», Грем фактично перейняв гостру риторику щодо російського режиму та його лідера і також запам’ятався яскравими оцінками.
Трамп підтримав ініційований Гремом пакет санкцій проти Росії
«Стосовно Путіна: ми повинні пам’ятати, що це людина, яка сприяла тому, що режим Асада скидав бочкові бомби з гелікоптерів на мирних жителів і навмисно завдавав ударів по лікарнях у Сирії. Така сама варварська поведінка спостерігається і в Україні. До російського народу: Путін веде вас у прірву. Десятки тисяч російських солдатів загинули й зазнали поранень. Економіка, менша за італійську, і попереду — ще більший тиск. Росія ізольована як ніколи. Це не робить Росію великою. Це перетворює її на державу-ізгоя. Ви — російський народ і військові — здатні на більше», — виклав він свою оцінку в соціальній мережі X 27 травня 2025 року.
«Він не зупиниться, доки його хтось не зупинить», — попереджав Ліндсі Грем «прихильників миру». Сенатор неодноразово закликав надати Україні ракети «Томагавк» і зазначав, що необхідні дальній удари по російській інфраструктурі, залученій до виробництва озброєнь та формування бюджету війни. Був упевнений, що саме це може змінити баланс сил та дати Україні шанс вистояти й не допустити перемоги РФ.
Були заяви і ще більш різкі. Все це зазвичай викликало в Кремлі справжні істерики, які навіть не намагалися приховати, і як тільки не називали сенатора: «американський яструб», «шалений русофоб», «екстреміст і терорист» — це те, що ще можна було цитувати в поважних виданнях… Не дивно, що російський режим оцінив роль і вплив сенатора та офіційно вніс Ліндсі Грема до державного реєстру терористів та екстремістів, а МВС РФ оголосило його у кримінальний розшук.
Сам Ліндсі Грем ставився до таких ярликів та кримінальних справ із властивим йому гумором. Коли Москва оголосила його в розшук, він публічно заявив, що носитиме цей «знак відзнаки» як доказ свого внеску у захист свободи.
За день до смерті сенатор Грем провів у Києві заключну прес-конференцію, де окреслив стратегію тиску на російського лідера: «Ви не виграєте цю війну виключно на полі бою. Але Україна чинить величезний тиск на Росію. Моя надія — завершити цю війну дипломатичним шляхом. І чим більше важелів впливу ми матимемо на Путіна, тим краще». «Новий закон про руйнівні санкції має змусити Путіна сісти за стіл переговорів на українських умовах. Путін мусить заплатити».
Ліндсі Грем був двічі відзначений високими державними нагородами України за багаторічну та непохитну підтримку нашої держави. Він отримав Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня від президента України Петра Порошенка та Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня від президента України Володимира Зеленського.
Видатний американський сенатор Ліндсі Грем мав і продовжує мати багато супротивників у РФ, Ірані, КНДР та інших країнах, які становлять загрозу для США, України та всього світу. Але ще більше — друзів, як в Україні, так і в Грузії, Ізраїлі, країнах Європи та Азії.
Повною мірою особистий внесок сенатора Ліндсі Грема у боротьбу проти противників США, агресорів, які прагнуть зруйнувати світ, та у розбудову стратегічного партнерства України та США ще має бути належним чином оцінений та увічнений по обидва боки Атлантичного океану.