© EPA-EFE/VALDA KALNINA Здебільшого консультативні.
Міністерство оборони США має намір зменшити залученість Штатів до ряду консультативних об’єднань НАТО – це ще один показник наміру адміністрації Трампа послабити військову базу США в Європі, доповіли The Washington Post декілька чиновників, обізнаних із цими планами.
Передбачувані зміни зачеплять орієнтовно 200 військових і головним чином зменшать представництво США у 30 Центрах професійної майстерності НАТО, котрі займаються вишколом сил Альянсу з різних аспектів військової справи, зауважили співрозмовники на умовах анонімності.
Замість миттєвого виходу Пентагон має намір просто не поновлювати особовий склад після завершення їхніх відряджень – отже процес може тривати роками, розповіли два американські чиновники. Водночас участь США в діяльності центрів не припиняється цілком.
Скорочення торкнуться, зокрема, дорадчих структур, що займаються енергетичною безпекою Альянсу та морськими операціями, поінформували два європейські чиновники.
Також США зменшать свою присутність в офіційних структурах НАТО, пов’язаних зі спецопераціями та розвідкою, відзначили два джерела, хоча один із них уточнив, що частину американських функцій буде перерозподілено всередині Альянсу, що обмежить масштаб наслідків.
Згідно зі словами двох американських чиновників, рішення обговорювалося вже декілька місяців і не пов’язане з нарощуванням погроз Трампа щодо захоплення Гренландії. Ці заяви президента викликали суттєву критику з боку європейських лідерів і багатьох членів Конгресу США, котрі побоюються, що він може завдати Альянсу непоправної шкоди.
У заяві представник НАТО підкреслив, що «коригування американської військової присутності та кадрових рішень не є чимось незвичайним», і додав, що Альянс перебуває в «тісному контакті» з Вашингтоном щодо загального розміщення сил.
Після повернення Трампа до влади США почали зменшувати військову присутність у Європі, разом із тим наполягаючи, аби європейські союзники брали на себе більшу відповідальність за спільну оборону континенту. Торік Пентагон, зокрема, несподівано анонсував про виведення бригади військ із Румунії та зменшення програм безпекової допомоги для трьох країн Балтії, які межують із Росією.
Під тиском адміністрації Трампа союзники минулого літа погодились збільшити оборонні видатки до 5% ВВП протягом наступних десяти років, з яких 1,5 відсотка мають піти на інфраструктуру та інші цивільні проєкти.
Члени Конгресу — включно з деякими впливовими республіканцями — виступили проти дій адміністрації в Європі та працюють над фінансуванням урізаних програм безпекової допомоги всупереч директивам Пентагону.
Конгрес також прийняв закон, котрий зобов’язує Пентагон консультуватися з законодавцями перед будь-яким значним зменшенням військової присутності США в Європі. Ця вимога чинна, якщо загальна чисельність американських військ у регіоні опуститься нижче 76 тисяч осіб. Наразі вона становить приблизно 80 тисяч.
Хоча кількість персоналу, котрий зрештою буде виведено, становить невелику частину американських сил у Європі, чинні та колишні чиновники застерігають, що скорочення може мати надзвичайно великий вплив на Альянс через втрату американської військової експертизи.
«Ми маємо значний оперативний досвід, котрий наші військові вносять у роботу цих центрів, — вважає Лорен Сперанца, колишня високопосадовиця Пентагону за адміністрації Джо Байдена. — Виведення американського персоналу означало б певний “відтік мізків”».