Нічні атаки США на Венесуелу, захоплення очільника держави Ніколаса Мадуро та його супутниці, а також заява Дональда Трампа про намір Вашингтона “керувати” Венесуелою і збувати її нафту стали відчутним потрясінням для міжнародного законодавства та всесвітніх принципів. Проте найбільш бентежним є не сам прецедент збройової акції, а те, що даний план виявився результативним.
З часу приходу до влади Дональд Трамп методично руйнував існуючий світовий лад, який і так ставав все більш нестабільним. Про це пише міжнародний репортер The Guardian Джуліан Боргер.
Згідно з його словами, нічній операції у Венесуелі передували авіаційні удари по кораблях біля берегів Центральної Америки, ліквідація їхніх команд на базі непідтверджених обвинувачень у торгівлі наркотиками, а також арешт венесуельських нафтових суден у відкритому морі. Щодо безпосередньо військової акції, яку Трамп назвав “Північний молот”, то досі невідомо, скільки людей могли померти рано вранці 3 січня.
Відео дня Військова міць замість дипломатії
Боргер зауважує, що раніше Трамп утримувався від нових іноземних воєн. Президент неодноразово запевняв, що нібито поклав край восьми конфліктам, а у 2025 році відкрито бажав отримати Нобелівську премію миру. Проте, за переконанням автора публікації, ці ліміти вже не працюють.
І хоча Мадуро звинувачують у США в корупційних діях і наркобізнесі, більшість експертів вважають ці звинувачення недостатньо переконливими для обґрунтування військової операції та викрадення голови суверенної країни — ні з точки зору міжнародного, ні американського права.
У контексті заяв про “світовий порядок, базований на правилах” дії попередників Трампа виглядають нещирістю, впевнений Боргер. Проте нинішній очільник Білого дому відверто виявляє цілковиту зневагу до даної системи.
“Він дивиться на світ поглядом імперіаліста XIX століття, але зі зброєю XXI століття. Незрозуміло, як далеко Трамп має намір просунутися у Венесуелі для досягнення своїх цілей, але в суботу він ясно дав зрозуміти, що “американська армада” залишиться в регіоні у стані повної готовності, поки вимоги США не будуть повністю задоволені”, — пише кореспондент, вказуючи на можливе захоплення нафтової індустрії Венесуели.
Глобальні наслідки
Події у Венесуелі вже викликали занепокоєння в інших державах, підкреслює Боргер. На його думку, стурбованість, зокрема, мають відчувати Іран і Данія, проти яких Трамп раніше припускав можливість радикальних дій. Нещодавно Данська військова розвідка вперше назвала США загрозою безпеці — крок, немислимий ще кілька років тому для союзника по НАТО.
Отже, світ швидко рухається від системи міжнародних правил до моделі конкуруючих сфер впливу, де вирішальним аспектом стає військова могутність. Один з американських аналітиків назвав цей процес “путінізацією зовнішньої політики США”.
“Російські коментатори неодноразово висловлювали припущення, що Латинська Америка перебуває під американським впливом, подібно до того, як Україна перебувала в російській тіні. Володимир Путін дотримується тієї ж думки про значну частину Східної Європи. А Сі Цзіньпін зробить особисті висновки”, — резюмував Боргер.
Нагадаємо, за відомостями джерел The New York Times щонайменше 40 осіб стали жертвами військової операції США у Венесуелі. У той же час президент США Дональд Трамп повідомив про те, що під час операції жоден американський вояк не загинув.