На Кубі опинилися в скрутному становищі тисячі мандрівників, серед яких і громадяни Росії, яких вже почали виселяти з готельних комплексів, оскільки немає можливості повернутися додому, поки в Гавану не потрапить авіаційний керосин.
З 10 лютого по 11 березня в дев’яти аеровокзалах Куби запровадили ліміт на заправку авіаційним пальним, і повітряні судна можуть здійснювати польоти тільки за умови наявності пального для зворотного рейсу.
Паливна криза на Кубі
Відомо, що зараз на “острові Свободи” перебувають приблизно 4700 російських відпочивальників. В Асоціації туроператорів (АТОР) стверджують, що частина готелів на кубинських морських курортах на певний період призупиняють діяльність.
Уряд Куби повідомив зарубіжним авіакомпаніям, що авіаційного палива Jet A-1 для заправки їхніх літаків немає. І з 9 лютого вони не матимуть змоги заправляти свої літаки в місцевих летовищах через дефіцит пального. Нестача пального виникла через нафтову блокаду, запроваджену США наприкінці січня 2026 року.
Відео дня
Особливо це торкнулося туристів з РФ, звідки на Кубу літають відразу три авіакомпанії. Пасажирів рейсу Москва — Гавана зняли з літака авіакомпанії “Россия” безпосередньо в аеропорту. Повітряне судно SU6849 вже готувалося до підйому в повітря, коли з’їхало зі злітної смуги: в останній момент, коли вже були активовані двигуни, пілот повідомив, що в Гавані відсутнє пальне. Рейс відмінили — пасажири оформили заяви на повернення грошей за квитки. Деяким запропонували змінити маршрути для відпустки — наприклад, полетіти в Китай, Єгипет чи Туреччину.
За інформацією Flightradar, літак все ж таки відправився з “Шереметьєво” із затримкою на п’ять годин. Турагенти припускають, що рейс вивізний — сьогодні туристи повинні були повернутися з Гавани до Москви.
В умовах загострення енергетичної кризи Куба в п’ятницю представила значні заходи, спрямовані на збереження важливих служб та врегулювання постачання пального для ключових галузей економіки.
План передбачає обмеження на продаж пального, закриття певних туристичних об’єктів, скорочення кількості навчальних днів і зменшення робочого тижня в державних компаніях до чотирьох днів, з понеділка по четвер.
Адміністрація Дональда Трампа прагне посилити контроль США над Кубою з 3 січня, коли вона здійснила військову операцію зі скинення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, давнього соратника кубинського уряду.
В указі, виданому наприкінці січня, Трамп оголосив, що кубинський уряд являє собою “незвичайну загрозу”, що потребує запровадження надзвичайного стану в країні.
Президент США заявив, що зв’язки Куби з такими державами, як Китай, Росія та Іран, порушення прав людини і комуністичне керівництво дестабілізують регіон “за допомогою міграції та насильства”.
У рамках цієї заяви Трамп сказав, що американські мита можуть бути застосовані проти держав, які поставляють нафту на Кубу, прямо чи опосередковано.
У РФ, яка є союзником Куби, вже визнали, що ситуація на “острові Свободи” “критична”. Але чи надаватимуть вони допомогу Гавані — невідомо.
Водночас на початку лютого на Кубу прибув російський військово-транспортний літак із загадковим вантажем на борту. Раніше він літав до Венесуели та Ірану.
Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей із Венесуели, надаючи натомість послуги з безпеки венесуельським диктаторам. Однак тепер, за словами Трампа, Венесуела не потребує таких послуг з боку “бандитів і здирників”, оскільки державу захищатиме американська армія.