Виявляється, оптимістичний настрій – це не вроджена риса. Його можна розвинути. Психіатр Сью Варма присвятила 20 років вивченню того, як саме досягти цього і що насправді відрізняє людей, які долають труднощі, від тих, кого ці труднощі зламають.
Деякі особистості, переживши найскладніші події, знаходять у собі сили рухатися вперед і стають сильнішими. Інші ж, опинившись у схожих обставинах, зупиняються. У чому ж полягає їхня відмінність, пояснює видання HuffPost.
Оптимізм – це навичка. Як її розвинути?
Саме цим питанням задалася психіатр Сью Варма. На початку своєї професійної діяльності вона керувала програмою психологічної допомоги для постраждалих від терористичних актів 11 вересня при Нью-Йоркському університеті.
Серед пацієнтів з важкими травмами вона помітила невелику групу людей, яким, незважаючи на пережитий жах, вдавалося не просто вижити, а й жити повноцінним життям.
Практичний оптимізм стверджує: давайте розберемося, що відбувається, і подумаємо, що ми можемо зробити. Фото: Unsplash
“Я запитала одну з таких жінок: у чому її секрет? Вона відповіла: у наявності мети. Вона добровільно допомагала тим, хто боявся залишати свої домівки, відвозячи їх на зустрічі груп підтримки. Вона боролася за фінансування програм. Вона не просто трималася, а діяла”, – ділиться Варма.
Відео дня
Цей досвід став фундаментом для концепції, яку Варма назвала “практичним оптимізмом”.
Мислення не позитивне, а точне
Практичний оптимізм – це не про те, щоб переконувати себе, що все обов’язково владнається. Варма чітко відрізняє свій підхід від “токсичного позитиву” – установки “думати тільки про хороше”, яка знецінює страждання інших і ігнорує реальність.
“Токсичний позитив пропонує: дивись на світлу сторону. Практичний оптимізм же закликає: давайте розберемося, що відбувається, і подумаємо, які кроки можна зробити”, – пояснює вона.
Лише чверть схильності до оптимізму успадковується генетично. Решта – результат нашого формування. Фото: Pexels
Розглянемо простий приклад: аналіз крові показав підвищений рівень холестерину. Крайній оптиміст скаже собі: “само розсмокчеться”. Крайній песиміст злякається і взагалі не звернеться до лікаря. Натомість, практичний оптиміст запишеться на прийом до терапевта і скоригує своє харчування.
“Проблема песимізму криється у двох аспектах: ви переоцінюєте ймовірність настання негативних подій та недооцінюєте власні можливості впоратися з ними”, – пояснює Варма.
І найголовніше, що підкреслює психіатр: лише чверть схильності до оптимізму є вродженою. Решта – це результат нашого власного розвитку.
Нагадаємо, раніше видання Фокус повідомляло, що:
- Відома нутриціологиня, яка виросла в Японії, поділилася своїм баченням харчування. Вона акцентує увагу на тому, що фрукти є запорукою довголіття. Ось п’ять видів, які вона регулярно вживає.
- Найстарший лікар світу: 3 принципи довгого та щасливого життя – це те, що я завжди раджу своїм пацієнтам.
Джессіка Вайс багато років досліджує теми щастя, особистісної реалізації та задоволення від професійної діяльності. Маючи досвід у галузі психології, вона протягом 15 років співпрацювала з такими відомими брендами, як Coca-Cola, Johnson & Johnson та American Express.