У Празі обговорили перспективу розколу РФ та підтримку України з боку Чехії Фото 30.06.2026 00:10 Укрінформ На конференції «Сучасні безпекові виклики VI.», що відбулася у парламенті Чеської Республіки 29 червня, експерти розглядали питання потенційного розпаду Російської Федерації та чеської підтримки України.
Про це інформує кореспондент Укрінформу.
Україністка Ленка Віхова, яка нещодавно повернулася з України, висловила зауваження, що за 12 років конфлікту Європа так і не адаптувалася до «режиму війни» і надто неохоче обговорює майбутнє Росії після перемоги України, зокрема питання децентралізації країни.
«Але якщо ми підтримуємо російську демократію, якщо ми прагнемо до демократизації Росії, ми повинні розуміти: будь-який, навіть мінімальний рівень демократизації цієї держави призведе до її децентралізації. А децентралізація (як ми спостерігали у 1991 році) неминуче веде до розпаду цієї імперії. Тому ми повинні бути до цього готові, адже це один із найбільш ймовірних сценаріїв розвитку подій», – зазначила експертка. Вона також висловила переконання, що навіть за умови «заморожування» лінії фронту, якщо південні території України та Крим залишаться під контролем Росії, Кремль не відмовиться від своїх агресивних планів щодо України, а відтак і Європи.
Полковник Отакар Фолтин, заступник начальника Військового офісу Президента Республіки, звернув увагу на той факт, що тренінги, під час яких українці демонструють західним військовим зміни на полі бою, завершуються поразкою для західних армій. «Українська армія сьогодні — безумовно, найбільш боєздатна, технологічно прогресивна та найкраща армія в Європі», – наголосив він.
Керівник відділу міжнародних досліджень Фундації Пилипа Орлика, посол Володимир Єльченко, у своєму виступі висловив думку, що будь-які реальні переговори з чинним керівництвом Росії неможливі доти, доки Кремль не відчує, що зазнає поразки у війні. Дипломат зазначив, що існуючих пакетів санкцій проти РФ недостатньо; необхідні повне припинення торгівлі з Росією, закриття кордонів для її громадян, абсолютна відмова від російських енергоносіїв, а також позбавлення Росії членства в ООН та статусу постійного члена Ради Безпеки. «Лише поєднання військової поразки на полі бою, повної міжнародної ізоляції та юридичного виключення зі світових інституцій може зупинити російську агресію», – резюмував Єльченко.
На конференції також виступили представники гуманітарних ініціатив, які надають значну допомогу Україні від початку повномасштабної російської агресії, зокрема Dárek pro Putina, Team 4 Ukraine, Skupina D, Post Bellum та інші. Наприклад, ініціатива Dárek pro Putin, за словами її керівника Мартіна Ондрачека, з 4 травня 2022 року, відколи почався точний облік коштів, що надходять від громадян Чехії та Словаччини на придбання озброєння, зібрала 1 мільярд 560 мільйонів крон (понад 64 млн євро).
Представники розповіли про свої проєкти та збір коштів, наголосивши, що хоча громадянський сектор «з величезним ентузіазмом та миттєво відреагував на ситуацію, на жаль, державні структури — як чеські, так і інші — не завжди реагували адекватно». На це звернув увагу Мартін Крупа, керівник проєкту «Strong Europe», додавши, що «це болюче питання, яке залишається актуальним і сьогодні: співпраця цих двох секторів (державного та громадського) досі не працює належним чином».
«Громадянське суспільство є співтворцем зовнішньої політики держави. На це вже не можна дивитися як на виключну прерогативу уряду. Оборона держави неможлива без активного залучення громадян. Україна є величезним джерелом натхнення для всієї Західної Європи: ми бачимо, що держава, яка захищається, не змогла б вистояти без активної підтримки суспільства», – зазначив Крупа.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони ЧР Яромир Зуна запевнив, що Чехія продовжить координацію ініціативи щодо постачання боєприпасів для України.
Фото: Ольга Танасійчук
Чехія Україна Росія Прага допомога Безпека