Голова Кремля Володимир Путін еволюціонував з шанованого партнера Китаю та взірця для наслідування до статусу віртуального жебрака у стосунках з китайським лідером Сі Цзіньпіном.
Чотирирічна конфронтація в Україні та міжнародна ізоляція призвели до помітного дисбалансу у взаєминах між двома державами, як зазначають аналітики The Wall Street Journal.
Після того, як Путін рішуче розірвав зв’язки із Заходом, Росія стала фактично молодшою партнеркою Китаю, і тепер Пекін “обережно, але приховано, маніпулює нею на власну користь”.
Згідно з висновками авторів публікації, які спілкувалися з представниками влади та експертами як у Китаї, так і в Росії, Пекін поступово налагоджує контакти з російським правлячим колом, не обмежуючись лише Путіним та його найближчим оточенням.
Відео дня
“Китайські представники зміцнюють зв’язки з посадовцями та елітами, які визначатимуть майбутнє Росії після епохи Путіна”, — підкреслює WSJ.
За інформацією джерела, наближеного до російських спецслужб, в Росії зростає кількість випадків китайської розвідки та вербування чиновників середньої ланки. Однак Москва уникає публічного розголошення цієї інформації або обговорення її з Пекіном, побоюючись зіпсувати відносини з одним зі своїх ключових союзників.
Водночас експерти відзначають, що антизахідні настрої глибоко вкорінилися в російському суспільстві та його інститутах, і вони, ймовірно, переживуть Путіна, який активно їх підтримував.
Обережно, але наполегливо: як Пекін маніпулює Москвою
Пекін значною мірою вже підкорив Росію та отримав суттєві поступки, проте не демонструє цього відкрито, щоб уникнути приниження Кремля та особисто Путіна.
“Китай має чудову можливість перетворити Росію на свій великий Лаос або Пакистан. Країну, що буде значно більше залежати від Китаю, міцніше пов’язана з ним, і яка сприйматиме Китай як зразок та джерело сучасної ідеології”, — вважає китаєзнавець, директор Берлінського центру вивчення Росії та Євразії Карнегі Олександр Габуєв.
За його словами, Пекін “обережно, але наполегливо” спонукає Москву діяти відповідно до його інтересів, формуючи відносини та інституційні структури, які будуть актуальними десятиліттями.
Якщо Путін розглядає сусідні країни, колишні республіки СРСР, як сферу виключно російських інтересів, що, наприклад, пояснює його вторгнення в Україну, то він поступово, хоч і неохоче, поступається Китаєві Середньою Азією.
Як приклад WSJ наводить той факт, що голова Кремля тривалий час виступав проти того, щоб юань став основною валютою новоствореного Шанхайського банку розвитку, який має фінансувати проекти в Центральній Азії. Однак за останній рік Сі Цзіньпіну вдалося отримати цю важливу поступку від Путіна.
Китайські урядові радники та дипломати зазначають, що фінансова ізоляція змусила Росію переглянути свою позицію. Тепер вона готова стати членом банку, натомість шукаючи гарантій, що її діяльність не буде обмежена західними санкціями.
Аналітики констатують, що Росія залишається сировинним придатком Китаю, постачаючи йому переважно нафту та газ зі значними знижками, а також інші природні ресурси. Невдалі спроби заохотити Пекін до будівництва газопроводу “Сила Сибіру – 2” найбільш чітко демонструють справжнє ставлення Китаю.
Спроби російської делегації у травні 2026 року вирішити це питання виявилися марними, незважаючи на наполягання Путіна на досягненні угоди. Більше того, росіянам було рекомендовано не порушувати це питання знову, доки вони не погодяться на умови Пекіна. Серед 42 угод та декларацій, підписаних наступного дня, щодо “Сили Сибіру – 2” жодного документа не було.
За словами Йорга Вутке, німецького підприємця з багаторічним досвідом у сфері китайсько-російських відносин, економічної доцільності для Китаю в угоді щодо нового газопроводу немає. Світ виробляє значну кількість СПГ, а прогнозується, що споживання імпортованого газу Китаєм, який реалізує масштабну програму зеленої енергетики, досягне піку в середині 2030-х років:
“Навіщо їм брати на себе зобов’язання щодо будівництва газопроводу, що триватиме п’ять-шість років, і таким чином посилювати свою залежність від Росії, якщо вони можуть купувати газ у будь-яких інших країн?”.
Нагадаємо, Китай надав Росії високотехнологічну зброю для випробувань в Україні.
Також повідомлялося, що Китай будує найбільший у світі танкер для зрідженого газу.