У Верховній Раді представлено законопроєкт, який пропонує запровадити жорсткіші норми щодо вживання української мови. Цей документ передбачає внесення змін до 22 законів, зокрема запровадження нових вимог, заборон та підвищення розміру штрафів за недотримання мовного законодавства.
Про це інформує текст законопроєкту.
Документ було зареєстровано 15 липня і наразі він перебуває на етапі розгляду. Наступним кроком буде читання у парламенті та отримання підпису президента для набуття чинності.
У пояснювальній записці до документа зазначено, що його мета — вдосконалити та осучаснити механізми забезпечення функціонування української мови як державної, захистити право громадян на отримання інформації та послуг державною мовою, ліквідувати прогалини в законодавстві та привести окремі норми у відповідність до закону про державну мову.
Законопроєкт пропонує розширити перелік осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та використовувати її під час виконання своїх професійних обов’язків. Це стосується, зокрема, народних депутатів, керівників державних наукових установ та закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих, аудиторів та інших категорій посадовців і фахівців.
Відео дня
Крім того, документ містить нові вимоги для комерційного сектору та публічного простору. Пропонується, щоб офіційні документи органів влади відповідали стандартам державної мови, право працівника користуватися українською мовою було розповсюджене вже на етапі працевлаштування, а покупці комп’ютерних програм без українського інтерфейсу мали бути поінформовані про це до здійснення покупки. Також, розмір тексту іншою мовою на вивісках та інформаційних табличках не зможе перевищувати розмір тексту українською.
Окремі зміни стосуються сфери освіти та культури. Законопроєкт передбачає заборону використання державної мови держави-агресора в освітньому процесі закладів позашкільної освіти. Також забороняється публічне виконання, показ та демонстрація творів, аудіо- та відеозаписів, музичних кліпів цією мовою. Водночас, приватним закладам загальної середньої освіти пропонується надати право самостійно визначати мову освітнього процесу, за винятком державної мови країни, яку Верховна Рада визнала державою-агресором чи державою-окупантом.
Документ також пропонує наділити місцеві ради повноваженнями створювати умови для розвитку та популяризації української мови, а місцевим державним адміністраціям — сприяти розвитку мов корінних народів та національних меншин України.
Окрім цього, законопроєкт передбачає посилення відповідальності за порушення вимог щодо обов’язкового використання державної мови. За перше порушення пропонується застосовувати попередження або накладати штраф у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень, а за повторне порушення протягом року — від 20 400 до 25 500 гривень.
Нагадаємо, раніше уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська зазначала, що чинні штрафи за порушення мовного законодавства є надто низькими та не стимулюють дотримуватися вимог закону. Вона підтримала ідею їхнього збільшення вдвічі-втричі, насамперед для тих, хто свідомо та систематично порушує мовні норми.
Крім того, Івановська зауважила, що після початку повномасштабної війни більшість українців, які прагнули перейти на державну мову, вже це зробили. За її словами, люди, які усвідомлюють зв’язок між мовою, ідентичністю та поведінкою, вже обрали українську мову для щоденного спілкування.