© EPA-EFE/CHRISTOPHE PETIT TESSON Берлін прогнозує виклики для Європи в разі її обрання.
Високопосадовці Німеччини, включно з канцлером Фрідріхом Мерцом, висловлюють занепокоєння щодо можливої перемоги ультраправої кандидаткі Марін Ле Пен на президентських виборах у Франції. Її позиція, яка скептично ставиться до європейської інтеграції та має інші суперечливі погляди, викликає тривогу, як зазначає колумніст Bloomberg Ліонель Лоран.
Згідно з даними соціологічних опитувань, Ле Пен залишається ймовірною переможницею виборів 2027 року, незважаючи на нещодавній вирок у справі про розтрату. Хоча її партія «Національне об’єднання» відмовилася від ідеї виходу з Європейського Союзу, її політична платформа «Франція понад усе» свідчить про потенційні розбіжності з Брюсселем у питаннях бюджету, торгівлі та безпеки. Такий результат виборів також став би знаковою перемогою для ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», яка може посилити тиск на коаліційний уряд Мерца.
Автор зазначає, що Німеччина вже зробила певні кроки, дистанціюючись від Франції, через побоювання щодо можливої перемоги Ле Пен. Як приклад наводиться відмова від спільної розробки винищувача наступного покоління, призупинення переговорів щодо європейської ядерної оборони та продаж німецької компанії, що займається штучним інтелектом, канадській фірмі Cohere Inc.
На тлі ще неофіційної виборчої кампанії у Франції, в Німеччині обговорюють необхідність планування на випадок надзвичайних ситуацій, подібного до сценарію Brexit. Йдеться також про підготовку до формування нових союзів та диверсифікації технологічних партнерів.
«Зростаючий дефіцит довіри негативно впливає на двосторонні відносини, на частку яких припадає близько половини валового внутрішнього продукту єврозони. Представники промисловості, схоже, згодні: голова Airbus SE Рене Оберманн закликав Францію та Німеччину припинити «промисловий націоналізм» у сфері оборони та зосередитися на довгострокових стратегіях протистояння зростанню впливу Китаю. Однак це легше сказати, ніж зробити, коли деякі банкіри висловлюються про Францію так само, як раніше про Велику Британію, натякаючи на франкфуртські відділення своїх компаній як на захист від потенційних політичних ризиків», — зазначено в матеріалі.
Лоран підкреслює, що Франція та Німеччина стикаються зі схожим викликом: економічні труднощі стимулюють підтримку ультраправих. Для Німеччини ж причиною проблем є залежність не стільки від Франції, скільки від китайського експорту, російської енергетики та безпекової політики США. Подолати ці труднощі може лише економічне зростання. Для цього бракує багатьох складових, таких як посилені заходи торговельного захисту від Китаю, ефективна промислова політика та значні інвестиції для підвищення продуктивності. Крім того, залишається невирішеним питання єврооблігацій. Також викликає сумніви, чи не стримують відсоткові ставки, встановлені ЄЦБ, розвиток французької економіки, де інфляція в червні знизилася до 2%, що є найістотнішим спадом за більш ніж рік.
«Побоювання щодо можливого президентства Ле Пен цілком обґрунтовані. Однак створення захисних бар’єрів може виявитися контрпродуктивним. Якщо розглянути список основних торговельних партнерів Німеччини на 2025 рік, то Франція посідає друге місце за обсягами експорту, поступаючись лише США. Париж і Берлін повинні сприймати це як заклик до співпраці у сфері економічного зростання — поки їхні лідери ще перебувають у добрих стосунках», — підсумовує автор.
Рішення французького суду, яке багато хто вважав ударом по Марін Ле Пен, несподівано послужило початком її нової президентської кампанії. Праві радикали впевнено лідирують в опитуваннях, традиційний «республіканський фронт» слабшає, а питання війни Росії проти України відіграє все більш вагому роль у французькому виборчому порядку денному. Чи означає це майбутню зміну зовнішньополітичного курсу Парижа? Експосол України у Франції Олег Шамшур розповів про ризики для нашої країни у статті «Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України».