У Палаті представників США розгорілися суперечки навколо законопроєкту про нові санкції проти Росії. Документ, який передбачає обмеження для російської енергетики та вторинні мита для покупців нафти, готується до голосування, проте частина демократів висловлює занепокоєння щодо розширення повноважень президента.
Ініціатива, співавтором якої є покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, має на меті посилити економічний тиск на Росію та держави, які допомагають їй отримувати доходи від енергетичного експорту. Минулого місяця Сенат вже підтримав цей законопроєкт значною більшістю голосів (86 проти 11).
Після успішного проходження комітету Палати представників, законопроєкт готується до процедурного голосування, а загальне голосування заплановане на найближчі дні. Активізація лобіювання з обох боків свідчить про гостроту дискусії.
Документ, що отримав назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia Act of 2026, націлений на російські енергетичний та оборонний сектори, а також на так званий “тіньовий флот” танкерів, який використовується для обходу санкцій.
Особливу суперечку викликала частина законопроєкту, що надає президентові США повноваження запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти та газу. Потенційними цілями називають Китай та Індію. Критики з числа демократів побоюються, що ці повноваження можуть бути використані не лише проти партнерів Росії, а й проти союзників США.
Лідерів розбіжностей серед демократів називають Грегорі Мікса, Дона Бейєра та Річарда Ніла. Вони вважають, що законопроєкт може завдати більше шкоди, ніж користі, значно розширюючи тарифні повноваження президента, але не зобов’язуючи Білий дім автоматично вводити санкції. Також висловлюються побоювання щодо можливого зростання цін для американців та послаблення довгострокової підтримки України.
Ці занепокоєння підкріплюються досвідом використання тарифів адміністрацією Трампа у відносинах із торговельними партнерами. Навіть демократи, які послідовно підтримують Україну, висловлюють обережність щодо передачі додаткових повноважень Білому дому.
Прихильники законопроєкту, у свою чергу, звинувачують опонентів у тому, що внутрішньополітичні розбіжності можуть загальмувати санкційний тиск саме в критичний для України час, коли наближається складний зимовий період і відчувається дефіцит боєприпасів.
Наразі демократи обговорюють можливі поправки до законопроєкту. Один із варіантів передбачає обмеження переліку держав, проти яких можуть застосовуватися вторинні санкції. Співавтор законопроєкту Стені Гоєр запропонував додати до списку десять країн, зокрема Китай, Індію, Туреччину та інші.
Слід зазначити, що президент Трамп дав згоду республіканським союзникам у Конгресі на просування законопроєкту, що дозволило вивести ініціативу з тривалого політичного тупика. Однак, деякі республіканці-ізоляціоністи вже заявили про свою непідтримку, що робить голоси демократів вирішальними для успіху документа в Палаті представників.
Нагадаємо, законопроєкт Грема вже подолав одну з ключових процедурних перешкод у Палаті представників, отримавши підтримку Комітету з питань регламенту. Спікер Майк Джонсон припускає можливість використання прискореної процедури голосування у разі виникнення проблем.
Окрім того, США продовжують посилювати санкційний тиск на російські фінансові структури. Нещодавно було запроваджено нові обмеження проти “ВТБ Банку” за звинуваченням у сприянні Ірану в обході санкцій. Це свідчить про послідовну політику Вашингтона щодо переслідування посередників, які надають фінансову або матеріальну підтримку країнам, що перебувають під санкціями.