>
Антимонопольне відомство України (АМКУ) пропонує Кабінету Міністрів у рамках державного реагування на кризові явища на ринках нафтопродуктів переглянути режим та інтенсивність податкового тягаря під час реалізації пального.
“Україна не має змоги впливати на ціни на світових ринках, але регулювання режиму та інтенсивності податкового тягаря перебуває у межах повноважень держави, звісно, з урахуванням дії правового режиму воєнного стану та наслідків щоденних руйнувань після ворожих обстрілів, зокрема для економіки країни”, – йдеться у повідомленні АМКУ на сайті в п’ятницю за результатами засідання 6 серпня.
У ньому зазначається, що протягом останніх місяців комітет детально вивчив іноземний досвід державного реагування на ціни нафтопродуктів в умовах кризи в Ормузькій протоці та встановив, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Водночас зниження цін у багатьох країнах світу досягається шляхом тимчасового перегляду податкового режиму.
На думку АМКУ, окремої уваги потребують питання вдосконалення механізмів податкової політики у сфері обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти, зокрема шляхом застосування механізмів тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на умови конкуренції та функціонування ринків нафтопродуктів.
При цьому Комітет вважає доцільним і можливе вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що половину роздрібної ціни пального становить його закупівельна вартість, а ще понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Він звернув увагу на те, що протягом кризи, яка розпочалася в лютому 2026 року, індекси та ціни на світлі нафтопродукти у світі зростали на понад 100%, що об’єктивно впливало значною мірою й на роздрібну ціну на бензин та дизпаливо.
Водночас суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного істотного зростання ще й розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу.
“Під час різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а у кінцевому результаті перекладається на споживачів, бо саме вони і сплачують ці податки, які включені у кожен літр пального на АЗС”, – підкреслив АМКУ.
До того ж зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, створюють окремий додатковий фінансовий тиск, який своєю чергою теж впливає на збільшення кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.
Комітет наголосив, що значне одночасне збільшення закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може звужувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (насамперед, за рахунок ціни), створювати додаткові потреби в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими спроможностями. Здатність окремих операторів АЗС, насамперед умовно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.
“Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – резюмував АМКУ.
Як повідомлялося, раніше експерти на ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може зреагувати на нову хвилю здорожчання пального, яка почалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.
Втім, опитана на початку серпня інтернет-порталом “Енергореформа” низка мереж АЗК зазначала, що поки не відомо про будь-які ініціативи уряду в цьому напрямі.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її роботи скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
За даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.