Віктор Пінчук / Фото: pinchukfund.org
Український підприємець, політичний діяч, творець компанії EastOne і Фонду Пінчука, один з найзаможніших людей в Україні, родич колишнього президента Леоніда Кучми Віктор Пінчук розподілив усі свої надбання між членами сім’ї. Сьогодні майже у рівних частинах бізнеси Пінчука належать, крім нього самого, його дружині та їхнім чотирьом дітям.
Навіщо він це вчинив, коли та за яких умов, що це приносить Віктору Пінчуку та членам його родини, що це гарантує та від чого береже, — розглядало Delo.ua.
- Хронологія передачі активів
- Умови та підстави переоформлення
- Стратегічні завдання переоформлення
- Що це забезпечує та від чого захищає
- Українська та світова практика передачі
- Висновки
Хронологія передачі активів
Як зауважує юрист адвокатської фірми PRAGNUM Ігор Сікора, передача активів Віктора Пінчука не була одномоментним актом. Це був довготривалий, поступовий процес, який можливо поділити на чотири етапи.
Формування трастової інфраструктури (2006–2007)
Відповідно до перевіреної фінансової звітності корпорації Interpipe Holdings PLC, вже у 2006 році всі акції головної кіпрської компанії були передані до дискреційних трастів, керованих професійними трастовими фірмами у Франції, Великій Британії, Швейцарії та на острові Джерсі. Бенефіціарами трастів офіційно названо “Віктора Пінчука та членів його сім’ї”. У жовтні 2007 року для керування всіма активами була заснована EastOne Group Limited у Лондоні, яка повинна була забезпечити підготовку до можливого IPO та оптимізацію портфеля вартістю приблизно $10 млрд.
Перше відкрите оприлюднення подружжя Пінчуків (2016)
У квітні 2016 року у реєстрі PSC Великої Британії у компанії EastOne Group Limited було вперше офіційно зареєстровано двох бенефіціарів — Віктора та Олену Пінчук, кожен з долею від 25% до 50% акцій та прав голосу. Водночас в Україні, у зв’язку з набранням чинності нових вимог щодо розкриття справжніх бенефіціарних власників, компанії медіагрупи StarLightMedia (канали СТБ, “Новий канал”, ICTV) задекларували лише подружжя Пінчуків як бенефіціарів.
“Ланцюг власності проходив через довірених осіб у Франції, Великій Британії, Швейцарії та Джерсі, далі — через офшорні зони Гонконг, Сейшели, Британські Віргінські острови, Самоа, потім — через кіпрську Starlight Media Limited до українських юридичних осіб”, — розповідає співрозмовник видання.
Розширення переліку бенефіціарів до шести осіб (2021–2024)
Найбільш активна стадія реструктуризації в Україні випала на четвертий квартал 2021 року. Згідно з даними Opendatabot щодо ТОВ “Інтерпайп Україна”:
11 жовтня 2021 року — Віктор Пінчук зафіксований як єдиний справжній бенефіціарний власник;
1 грудня 2021 року — відбулось оновлення інформації, яке розширило список бенефіціарів;
станом на лютий 2026 року: справжніми бенефіціарними власниками визначені шість осіб з приблизно рівними частками (~16,7% кожна).
Шість бенефіціарних власників — це:
Віктор Пінчук — засновник бізнес-групи (частка ~16,7%);
Олена Пінчук — дружина Віктора Пінчука, донька екс-президента Леоніда Кучми (частка ~16,7%);
Марія Пінчук-Вжежевська — старша донька (частка ~16,7%);
Роман Пінчук — пасинок, входить до правління EastOne (частка ~16,7%);
Катерина Пінчук — донька 2003 року народження (частка ~16,7%);
Вероніка Пінчук — молодша донька 2011 року народження (частка ~16,7%).
За відомостями Opendatabot, лише на ім’я Олени Пінчук зареєстровано бенефіціарне володіння у понад 85 компаніях. У деяких структурах зафіксовані частки 14,3% (1/7) або 12,5% (1/8), що може свідчити про додаткових бенефіціарів у деяких ланках.
Вихід з медіа-активів (2024)
У лютому 2024 року Віктор Пінчук повністю вийшов зі складу бенефіціарів радіохолдингу Tavr Media (радіостанції “Хіт FM”, “Kiss FM” та інші), передавши контроль довготривалому партнеру Миколі Баграєву. Цей крок, стверджує юрист Ігор Сікора, був прямою відповіддю на антиолігархічний закон, де володіння медіа є одним з найбільш “токсичних” критеріїв.
Умови та підстави переоформлення
Переоформлення активів Віктора Пінчука викликане збігом кількох вагомих факторів, що діяли одночасно. Жоден з них окремо не пояснює масштаб перетворень — лише їхня сукупність.
Закон про деолігархізацію (2021)
Ухвалення Закону № 1780-IX “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті” у вересні 2021 року стало головним стимулом. За цим законом, особа визнається олігархом, якщо відповідає трьом із чотирьох критеріїв:
· участь у політичній діяльності;
· суттєвий вплив на ЗМІ;
· бенефіціарне володіння монополістом або суб’єктом, що займає домінуюче положення на ринку;
· вартість майна перевищує ~2,5 млрд грн (~1 000 000 прожиткових мінімумів).
Віктор Пінчук безсумнівно відповідав декільком критеріям: власник StarLightMedia (три з п’яти найбільших телеканалів), домінуючі позиції “Інтерпайпу” на ринках сталевих труб та залізничних коліс, статки $2–2,6 млрд за оцінкою українського Forbes.
“Видання РБК-Україна відзначило: закон загрожував Пінчуку не стільки внутрішніми обмеженнями, скільки “токсичним шлейфом за кордоном” — проблемами з кредитуванням та бізнесом на Заході”, — нагадує співрозмовник Delo.ua.
Повномасштабне вторгнення РФ та воєнний стан (2022)
Війна кардинально збільшила ризики. Статки Пінчука зменшились з $2 млрд до $1 млрд до 2024 року. З’явились воєнні закони про вилучення стратегічних активів, посилились заходи деолігархізації. Додатковим фактором стало те, що Росія ще у листопаді 2018 року наклала персональні санкції на Пінчука.
“Водночас дочірня компанія “Інтерпайп-М” у Москві, за розслідуваннями РБК-Україна та “Свідомі”, продовжувала функціонувати в РФ щонайменше до 2023 року, сплативши понад 60 млн рублів податків до російського бюджету у 2022 році”, — говорить Ігор Сікора.
Глобальні стандарти прозорості (AML/KYC)
Посилення міжнародних вимог щодо розкриття справжніх бенефіціарів у Великій Британії (PSC Register), на Кіпрі та в США (Corporate Transparency Act) унеможливило застосування звичайних офшорних схем приховування власності. У ситуації, коли приховати власність стало неможливо, найбільш розумною стратегією стало відкрите декларування всієї сім’ї як власників. Це відповідає західним стандартам сімейного офісу (Family Office) і полегшує проходження банківських перевірок (Compliance) для міжнародних операцій.
Нове українське регулювання щодо справжніх бенефіціарних власників (2022–2023)
У грудні 2022 року набрав чинності закон про покращення регулювання бенефіціарної власності (КБВ), а в жовтні 2023 року запрацювала нова методологія визначення КБВ (Постанова КМУ № 1011). Ці зміни створили додатковий правовий тиск на розкриття реальної структури власності.
Стратегічні завдання переоформлення
Переоформлення має п’ять взаємопов’язаних стратегічних завдань, які виходять далеко за межі простого уникнення регуляторного тиску.
Уникнення реєстру олігархів
Розподіл бенефіціарного володіння нижче межі ~2,5 млрд грн на кожного окремого бенефіціара формально зменшує ризик відповідності майновому критерію олігарха. Якщо медіаактиви зареєстровані переважно на Олену Пінчук, а промислові — розподілені між усіма шістьма, жоден формально не відповідає трьом із чотирьох критеріїв одночасно.
“Важливий нюанс: закон використовує широкий термін «бенефіціар», а не вужчий “справжній бенефіціарний власник”. Це теоретично дозволяє РНБО або прокурорам аргументувати непрямий контроль через родичів”, — пояснює юрист.
Мінімізація санкційних ризиків
Хоча Віктор Пінчук не перебуває під західними санкціями, глобальне санкційне середовище створює ризики. За правилом 50% (OFAC, США та ЄС) активи заморожуються, якщо санкціонована особа володіє 50%+ компанії. Частка в 16,7% формально опускає кожного бенефіціара значно нижче цього порогу. Передача часток дітям-резидентам інших країн додатково зменшує ризик блокування.
Планування спадкоємності
Віктор Пінчук, народжений у 1960 році, перейшов у стадію активного планування передачі спадщини. Залучення дітей до структури бенефіціарів “Інтерпайпу” у 2021 році — це по суті інституціоналізація бізнесу як багатопоколінної сімейної компанії. Це дозволяє уникнути ризиків, пов’язаних із раптовою втратою працездатності засновника, та заздалегідь визначити ролі кожної дитини в майбутній структурі управління.
Репутаційний менеджмент
Для Пінчука, який десятиліттями будував імідж мецената через PinchukArtCentre, YES (Yalta European Strategy), Giving Pledge, співпрацю з Brookings Institution та Atlantic Council, уникнення “олігархічного” ярлика є критично важливим. Розподіл власності між членами родини, особливо на Олену Пінчук (яка очолює благодійний фонд боротьби зі СНІДом), підсилює образ “відповідального сімейного капіталу” та відокремлює “промислове” походження капіталу від “соціальної” діяльності.
Медійна детоксикація
Повний вихід з радіохолдингу Tavr Media у 2024 році спрямований на усунення найбільш “токсичного” критерію — медійного впливу. У поєднанні з розпорошенням промислових активів це максимально ускладнює юридичне обґрунтування статусу олігарха.
Що це забезпечує та від чого захищає
Нова структура забезпечує родині Пінчуків кілька рівнів захисту, критично важливих для збереження активів.
Регуляторний захист
Фрагментація справжньої бенефіціарної власності між шістьма членами родини формально виводить кожного з-під визначення “олігарх” за критерієм концентрації капіталу. Статус олігарха в Україні обмежує фінансування політичних партій, участь у великій приватизації, а також зобов’язує публічних службовців декларувати контакти з такою особою. Уникнення цього статусу зберігає “інвестоспроможність” бізнес-групи для міжнародних ринків.
Санкційний захист
При виникненні персональних санкцій проти одного бенефіціара частки решти п’яти залишаються незаблокованими, що запобігає паралічу всього бізнесу. За правилом 50% OFAC/ЄС, жоден з шести бенефіціарів формально не призводить до заморожування всього підприємства.
Захист від конфіскації та рейдерства
Розпорошення власності між кількома юрисдикціями (Кіпр, Велика Британія, Джерсі, БВО) та особами створює юридичні перешкоди для потенційного вилучення. Консолідація активів під егідою британської EastOne Group Limited гарантує вирішення ключових корпоративних спорів у Високому суді Лондона. Досвід судового протистояння Пінчука з Ігорем Коломойським щодо Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК), врегульованого саме в Лондоні у 2016 році, підтвердив ефективність “британської прописки” активів.
Фінансова стійкість
Чітка структура бенефіціарів дозволила «Інтерпайпу» успішно провести реструктуризацію заборгованості у 2019 році на суму $400 млн та достроково виплатити євробонди у 2021 році. Переоформлення активів на членів родини, які не займаються політикою, знижує профіль ризику PEP (Politically Exposed Persons), що полегшує роботу з банками ЄС та США.
Спадкове планування
Офшорна трастова структура у поєднанні з формальним включенням дітей забезпечує безперервність бізнес-імперії. У разі втрати працездатності або смерті засновника бізнес продовжує функціонувати без юридичного вакууму.
Українська та світова практика передачі
Переоформлення активів на родичів — не виняток, а типова практика олігархічного класу. В Україні вона має переважно захисний характер, в Росії — санкційний, а на Заході — фіскальний та управлінський.
Інвестиційний консультант і засновник Gonzo Invest Павло Бойко у коментарі для Delo.ua нагадує, що так робили й роблять майже всі найбагатші родини світу: Ротшильди, Рокфеллери, Форди, Волтони. З сучасних прикладів — Бернар Арно, власник групи Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH).
Основні цілі таких рішень, як правило, — уникнення спадкових і корпоративних конфліктів, збереження контролю над бізнесом усередині сім’ї, зниження регуляторних і державних ризиків, податкове та юридичне структурування, мінімізація санкційних ризиків.
Найвідоміший історичний приклад — Джон Рокфеллер. На початку ХХ століття він став першим доларовим мільярдером, а його компанія Standard Oil контролювала близько 90% нафтового ринку США. Після конфліктів із політиками та регуляторами Верховний суд США визнав компанію незаконною монополією. Зобов’язав розділити її на десятки окремих компаній, зокрема Exxon, Mobil, Chevron. Через трасти та сімейні фонди право власності було розподіллено між членами родини. В результаті, попри антимонопольний розпад Standard Oil, родина Рокфеллерів зберігає капітал і вплив вже понад 100 років.
Родина Ротшильдів пішла ще далі. Активи з самого початку розподілялися між різними гілками сім’ї в різних країнах. Формально були різні власники, фактично ж — єдина стратегія і сімейні угоди. Саме це дозволило їм пережити війни, революції та зміну політичних режимів, зберігши вплив від часів Наполеона до сьогодні.
Українські приклади
Ігор Сікора нагадує українські приклади переоформлення активів великих бізнесменів.
Рінат Ахметов
Обрав радикальніший шлях: у липні 2022 року повністю закрив медіахолдинг “Медіа Група Україна” (канали “Україна”, “Україна 24”, Football 1/2/3), повернувши ліцензії державі — саме для того, щоб не відповідати медійному критерію антиолігархічного закону.
Петро Порошенко
У 2016 році створив “сліпий траст” через ланцюг БВО – Кіпр – Нідерланди – Rothschild Trust. Після поразки на виборах, у листопаді 2019 року, переоформив корпорацію Roshen і агрокомплекс “Укрпромінвест-Агро” на старшого сина Олексія Порошенка. Мета — убезпечення бізнесу від арештів у рамках кримінальних проваджень проти екс-президента.
Ігор Коломойський
Тривалий час використовував сестру Ларису Черток як номінального власника, через яку контролював залізорудні активи, яхти, колекції мистецтва.
Родина Герег
Олександр та Галина Гереги (мережа “Епіцентр К”) володіють бізнесом спільно, включаючи родичів до структури власності. Це класична форма сімейного бізнесу, що дозволяє поєднувати комерцію з політичною діяльністю.
Російські приклади
Роман Абрамович
4 лютого 2022 року (за три тижні до вторгнення) реструктуризував кіпрський траст Ermis Trust Settlement, збільшивши частку екс-дружини Даші Жукової до 51% і зменшивши власну до 49%. Його колекція мистецтва (~$963 млн) формально уникла британських санкцій. Також олігарх переписав 10 офшорних трастів на сімох дітей — активи вартістю ~$4 млрд.
Алішер Усманов
Переписував активи на пасинка Натана Вінера, сестру Гульбахор Ісмаїлову, дружину. Після санкцій подав на розлучення з Іриною Вінер у липні 2022 року. Проте Німеччина все одно вилучила яхту Dilbar (~$600–735 млн), попри трастове оформлення на сестру. США у квітні 2023 року санкціонували цілу мережу — сестру, пасинка, кіпрських фінансових консультантів.
Борис Ротенберг та Герман Хан
Ротенберг переписував активи на дружину Каріну (громадянку США). Хан робив “суттєві подарунки” дружині Анжеліці незадовго до санкцій. Британський суд у 2024 році підтвердив законність санкцій проти Анжеліки Хан як “асоційованої особи”.
Західна практика: модель Бернара Арно (LVMH)
На відміну від пострадянських кейсів, де переоформлення є реактивним (відповіддю на загрозу), західні мільярдери використовують її проактивно. Бернар Арно перетворив холдинг Agache (що контролює Dior та LVMH) на товариство з обмеженою відповідальністю на акціях, де капітал розподілений порівну між п’ятьма дітьми.
Ключові відмінності моделі Арно:
· Правило “30 років”: діти не можуть продавати частки протягом 30 років без одностайної згоди всіх п’яти гілок родини.
· Ротаційне управління: посада голови холдингу може змінюватися між спадкоємцями.
· Навчання через менторство: кожна дитина проходить через керівні посади у різних брендах групи перед отриманням частки.
Глобальна тенденція: “мережевий підхід”
Західні уряди дедалі частіше застосовують “мережевий підхід” — санкціонують не лише головну ціль, а й родичів, асоційованих осіб, номінальних власників та корпоративних посередників. Так, наприклад, міжнародна група REPO Task Force (США, ЄС, Велика Британія, Канада, Японія, Австралія) заблокувала та конфіскувала понад $58 млрд російських активів, визнавши передачу активів родичам однією з ключових типологій ухилення від санкцій.
Висновки
Розпорошення бенефіціарного володіння Віктора Пінчука на шістьох родичів — це продумана, багатоцільова стратегія “оборонної прозорості”, спрямована одночасно на уникнення олігархічного реєстру, мінімізацію санкційних ризиків, збереження доступу до західного фінансування та забезпечення міжпоколінної спадкоємності бізнесу.
Ключова відмінність кейсу Пінчука від більшості аналогів — ця структура формувалась поступово з 2006 року, а не як панічна реакція на конкретну загрозу (як у Абрамовича чи Порошенка). Проте інтенсивна фаза змін у реєстрах (жовтень–грудень 2021) чітко пов’язана з підписанням закону про деолігархізацію.
Довгострокова надійність стратегії залишається під питанням, говорить Ігор Сікора.
Так, запуск реєстру олігархів відкладено до закінчення війни. Після активації РНБО може довести “непрямий вирішальний вплив” через родичів, що нівелює ефект формального розпорошення.
Включення до бенефіціарів 14-річної Вероніки Пінчук з часткою 16,7% у мільярдних активах — факт, що підриває аргумент про реальний перерозподіл контролю.
Світова тенденція до “мережевого” санкціонування (родичі, асоційовані особи) поступово знижує ефективність сімейного розпорошення як захисного механізму.
Відсутність публічних протоколів управління (на кшталт “правила 30 років” Арно) відрізняє модель Пінчука від зрілих західних сімейних офісів та залишає питання реального контролю відкритим.
Пресслужба Віктора Пінчука на запит Delo.ua щодо реструктуризації активів не відповіла.