>
Національний банк України (НБУ) підняв свою ключову ставку з 15% до 15,5% з огляду на посилення фундаментального тиску на ціни та ризик укорінення інфляції через вторинні фактори, як пояснив заступник голови регулятора Володимир Лепушинський у своїй статті для інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".
Варто відзначити, що загальний рівень інфляції у червні сповільнився до 7,2%, переважно завдяки тимчасовому збільшенню пропозиції продуктів харчування, тоді як базова інфляція прискорилася до 8,1%, перевищивши попередні прогнози регулятора.
"До кінця 2026 року НБУ прогнозує прискорення загальної інфляції до 10%, а базової – до 9,2%", – зазначив Лепушинський.
Він підкреслив, що облікова ставка впливає на економіку із певним відставанням, тому монетарні рішення повинні базуватися на прогнозах на майбутні квартали, а не лише на актуальних показниках загальної інфляції.
Метою підвищення ставки є не усунення первинного зростання вартості, спричиненого руйнуванням інфраструктури, ускладненою логістикою, браком кадрів та зростанням витрат на енергоносії, а запобігання ширшому перегляду цін з боку бізнесу, розкручуванню інфляційної спіралі "зарплати – ціни", погіршенню інфляційних очікувань та відтоку заощаджень у іноземну валюту.
За оцінками Лепушинського, інфляційний тиск не обмежується шоками пропозиції, оскільки паралельно очікується розширення фіскальних стимулів та збереження стабільного споживчого попиту.
Він назвав підтримання привабливості депозитних рахунків у гривні та стабільності валютного ринку одним із шляхів повернення інфляції до запланованого рівня. Використання міжнародних резервів без відповідної процентної політики було б спрямоване на ліквідацію наслідків підвищеного попиту на валюту, а не на усунення його причин.
Лепушинський також висловив припущення, що аналітики не передбачали підвищення ставки через надмірну концентрацію на сповільненні загальної інфляції, інерційність прогнозів після кількох місяців незмінної ставки та недооцінку комбінації бюджетних стимулів, зростання виробничих витрат та вторинних ефектів від подорожчання пального й знецінення гривні.
"НБУ розцінив цю сукупність факторів як достатню для проактивного кроку вже зараз, а не для подальших дій, коли прискорення інфляції стане очевидним у статистичних даних", – наголосив заступник голови Національного банку.
Як вже повідомлялося, 30 липня НБУ несподівано для багатьох експертів підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. До цього моменту регулятор утримував її на позначці 15% з кінця січня 2026 року.