Мінвідновлення розробляє оновлені норми для будівельних кошторисів / Depositphotos
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціює оновлення правил формування вартості робіт у будівництві при використанні державних коштів. Основна мета цих нововведень — підвищити практичність аналізу цін, скоротити бюрократичні процедури для замовників, одночасно забезпечуючи належний контроль над витрачанням бюджетних коштів.
Цю інформацію поширило видання Delo.ua, посилаючись на офіційне повідомлення від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
“Реформування системи ціноутворення в будівництві є наріжним каменем для всієї відбудовчої діяльності. Наше завдання полягає в досягненні оптимального балансу між максимальною прозорістю використання публічних коштів та оперативним впровадженням проєктів, які наразі є життєво важливими для держави”, — наголосила Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Згідно з її словами, реформа спрямована не на створення додаткових перешкод, а на надання замовникам ефективних цифрових інструментів для аналізу цін, убезпечення їх від необґрунтованих претензій з боку контролюючих органів та забезпечення бізнесу чітких і зрозумілих умов роботи.
Однією з ключових пропозицій є встановлення граничного показника у 1,5 мільйона гривень. Якщо вартість об’єкта будівництва перевищує зазначену суму, аналіз цін здійснюватиметься згідно з процедурою, передбаченою постановою №1512. Для об’єктів меншої вартості замовники отримають можливість самостійно визначати порядок аналізу цін у внутрішніх документах.
У міністерстві висловлюють сподівання, що це сприятиме зменшенню зайвої бюрократії при реалізації невеликих проєктів, зокрема шкіл, лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури.
Також пропонується спростити процес підготовки звітів шляхом диференційованого підходу до позицій у кошторисі, залежно від їхнього впливу на загальну вартість будівельних робіт.
Передбачено наступний розподіл:
- Матеріали, що складають 60% від загальної вартості, будуть перевірятися за повною процедурою.
- Для ресурсів, частка яких становить 35% вартості, буде застосовуватися спрощений аналіз.
- Стосовно малоцінних матеріалів, вимоги до підтвердження джерел інформації будуть мінімізовані.
За попередніми оцінками експертів, такий підхід може скоротити час, необхідний для формування звіту, до 80%.
Окремо пропонується врегулювати взаємодію з постачальниками. Максимальний термін очікування відповіді на запит щодо цін пропонується встановити на рівні п’яти робочих днів.
У разі неотримання відповіді, факт надсилання запиту буде зафіксовано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва і вважатиметься достатнім підтвердженням відсутності конкурентних пропозицій.
Офіційні прейскуранти виробників та дані з бази цін, що містяться в системі, також пропонують прирівняти до комерційних пропозицій.
Проєкт змін чітко розмежовує відповідальність між учасниками процесу. За достовірність інформації щодо статусу постачальника, наприклад, офіційного дистриб’ютора, відповідатиме особа, яка подає цінову пропозицію. Замовники та кошторисники не будуть зобов’язані проводити додаткову перевірку цих даних.
Для виробників будівельної продукції пропонується встановити, що розміщення цін у базі даних має виключно індикативний характер і не накладає зобов’язань щодо продажу продукції за оприлюдненими цінами.
Також передбачено безкоштовне внесення інформації до системи через API, що має стимулювати активніше наповнення бази цінових даних.
Крім того, запропоновані зміни мають чітко визначити функції замовника та підрядника на різних етапах реалізації будівельних проєктів. Перехідні положення повинні запобігти зупинці вже розпочатих робіт або необхідності повторного проходження експертизи лише через нові вимоги до електронних звітів.
Нагадаємо, у червні Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури затвердило наказ, який узгоджує кошторисні норми з раніше ухваленими урядовими рішеннями. Цей документ вносить Зміни №6 до “Настанови з визначення вартості будівництва” для проєктів, що фінансуються за рахунок публічних коштів або кредитів під державні гарантії.