“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час моніторингу виявив транзакції суб’єктів господарювання-резидентів, які можуть свідчити про застосування схем “скруток” та “зустрічних потоків”, і рекомендував фінансовим установам враховувати відповідні маркери при перевірці клієнтів та їхніх операцій, про що йдеться у листі регулятора до банків та асоціацій банків.
Зазначається, що подібні механізми спрямовані на уникнення сплати податків та/або відмивання незаконно отриманих доходів (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через мережу оптових та роздрібних дистриб’юторів, які володіють значними обсягами необлікованої готівки, тоді як у документах під час її переміщення ланцюгом пов’язаних компаній один вид товару підміняється іншим. Як результат, компанії можуть штучно знижувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До таких транзакцій зазвичай залучають новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не функціонували та можуть мати ознаки фіктивних (“оболонкових”) компаній.
Серед ризикових маркерів регулятор виділив невелику кількість співробітників і скромний статутний капітал, відсутність необхідних для заявленої діяльності активів, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та видів діяльності, а також багатомільйонні обороти за наявності незначних або відсутніх задекларованих прибутків.
На ризиковість компаній також може вказувати необґрунтоване використання кількома підприємствами спільних IP-адрес, телефонних номерів, електронних поштових скриньок, бухгалтерських послуг або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор радив звертати увагу на перерахування нерезидентам значних сум коштів за вже ввезені товари без попередньої повної оплати, відсутність документів, що підтверджують їхнє транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідність отриманих коштів заявленій сфері діяльності компанії.
Ознаками застосування подібних схем можуть бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу видатків на оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними угодами.
Національний банк також рекомендує звертати увагу на ситуації, коли імпортери купують іноземну валюту за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно недоцільними, а повернення позики відсутнє або здійснюється в незначних обсягах.
Окремими маркерами фіктивності НБУ назвав договори, укладені раніше за дату створення компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих пізніше за дату угоди, та підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам рекомендується до встановлення ділових зв’язків з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, як і кому він реалізує товар, чи має він торговельний майданчик або онлайн-магазин, складські приміщення та інші ресурси, необхідні для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ризикових ознак, банк повинен бути готовим обґрунтувати, чому він вжив або не вжив відповідних заходів щодо клієнта та його операцій, при цьому центральний банк враховуватиме заходи, вжиті банками, під час нагляду.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документацію та інформацію про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на окремі послуги, аби запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизоване виявлення підозрілих транзакцій.