“>
Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Дистриб’ютори зарубіжних товарів можуть проявити зацікавленість у пільговій оренді державних складів, тоді як для роздрібних продавців продуктів така пропозиція є економічно невигідною, переконаний генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.
Таку точку зору він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”, коментуючи доручення голови уряду України, адресоване Міністерству економіки, Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) та Фонду державного майна (ФДМ). Доручення передбачає підготовку переліку державних складських потужностей для великих роздрібних мереж та логістичних компаній, які зазнали збитків внаслідок російських атак.
Згідно з інформацією, отриманою від джерела “Інтерфакс-Україна”, йдеться про близько 190 тисяч квадратних метрів складських приміщень, розташованих у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях. Ці приміщення пропонуватимуться постраждалому бізнесу за символічну орендну плату в розмірі 1 гривні.
Бондаренко охарактеризував цю ініціативу як “символічний жест підтримки”.
“Всім нам відомий стан державних активів, як у АРМА, так і у Фонді держмайна. Обладнання застаріле, самі приміщення перебувають у поганому стані, здебільшого це клас D (найнижча якість – ІФ-У). З 190 тисяч квадратних метрів, у найкращому випадку, половина буде придатна для дооснащення, тоді як цього року було знищено близько 500 тисяч квадратних метрів логістичних потужностей. Таким чином, за найоптимістичнішого сценарію, пропозиція від держави покриє лише п’яту частину від потреби. Але найважливіше – склади та логістичні термінали необхідні там, де є споживачі”, – зазначив генеральний директор Бюро інвестиційних програм.
Він наголосив, що для продуктового ритейлу ці пропозиції матимуть обмежену ефективність, оскільки доставляти “по п’ять палет до кожного магазину в столиці чи Дніпрі Чернівецької області економічно невиправдано”. Вимога до такої логістичної нерухомості – перебувати в межах 50 км від основного споживача.
“Варіант перенесення логістичних центрів можливий як створення проміжних складів для роздрібних продавців та дистриб’юторів імпортної продукції. І знову ж таки, до них висуваються високі вимоги щодо якості приміщень, додаткового обладнання, електропостачання, комунікацій тощо. Це вимагатиме значних додаткових інвестицій та часу”, – пояснив експерт.