“>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
“Укрзалізниця” зможе уникнути застосування жорсткого пакету заходів, якщо державний бюджет на 2027 рік забезпечить компанії в рамках PSO щонайменше 20 млрд грн з дорахунками за PSO за 2026 рік, дефолт за євробондами буде вирішено шляхом реструктуризації, а касовий розрив не перевищить 26 млрд грн, переконаний член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
“Порушення будь-якої з цих умов призведе до активації жорсткого пакету: скорочення 15-20% основного персоналу, закриття збиткових маршрутів, що не є частиною держзамовлення, припинення капітальних інвестицій (крім заходів безпеки) та прискорений продаж активів”, – зазначено у презентованому ним спільно з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?” від Українського інституту майбутнього (УІМ).
Зазначається, що якщо цього року бюджетна допомога “Укрзалізниці” залишиться на рівні 16 млрд грн, то жорсткий пакет заходів дозволить зменшити річний збиток до 6,1 млрд грн, тоді як збільшення PSO до 24 млрд грн сприятиме утриманню збитків у межах 5,1 млрд грн.
“Для розуміння бюджетного столу переговорів: 8 мільярдів, утримані урядом, обернуться тисячами втрачених робочих місць та скасуванням десятків поїздів. Це не погроза, а реальна арифметика”, – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо у 2023 році з 16 млрд грн бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 млрд грн, а решта – це інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”, як зазначено в звіті.
У документі вказано, що дорахування за 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше просив передбачити цю суму до 26 млрд грн. На 2027 рік, окрім 24 млрд грн у держбюджеті, пропонується включити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту зауважують, що прибутковим у сфері пасажирських перевезень “Укрзалізниці” є лише міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 млрд грн у 2026 році. Натомість, найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з квитком вартістю 15-20 грн при собівартості понад 300 грн призводить до збитків, що перевищують 10 млрд грн на рік. Витрати на пільговий проїзд мають компенсувати місцеві бюджети, проте фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений через кадровий дефіцит, який вже оцінюється у 15-20%, а також через нагальну потребу в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах воєнного стану. З початку війни кількість працівників УЗ зменшилася на 62,8 тис. – до близько 170 тис., однак компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 млрд грн за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу, з перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робітничі спеціальності.
Ще 1,5-2,5 млрд грн, за оцінкою авторів, можуть бути зекономлені шляхом оптимізації пасажирської мережі поза межами державного замовлення, зокрема, через зменшення кількості рейсів хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 млрд грн, як передбачає запропонована антикризова модель, можуть бути отримані за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах з підтвердженим трафіком, а близько 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати у “гарячому резерві” за погодженням з Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінками авторів, може забезпечити додаткові 4,5-6 млрд грн. Йдеться про подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж приблизно 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що заявлений раніше ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 млрд грн є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 млрд грн. Тому, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 млрд грн додаткових доходів на рік у зазначеній вище сумі.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 млрд грн. Об’єкти, готовність яких перевищує 90% і які здатні генерувати грошовий потік, пропонується добудувати, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою для залучення інвестицій у залізницю приблизно на $3 млрд на рік, але це потребує дочекатися завершення війни.
“Ми писали про це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від своїх слів. На воєнному горизонті цей план відсутній: оборонний фільтр і керованість мережі зараз мають пріоритет. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – йдеться у документі.
Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого брутто-ефекту у 20-26 млрд грн на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 млн тонн (зі 161 млн тонн у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 млрд грн.
Як повідомлялося, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася від здійснення купонних виплат на $45 млн за єврооблігаціями 2026 року (зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн) та єврооблігаціями-2028 (зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн) і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відкинули пропозиції компанії, які, зокрема, передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами для припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році “Укрзалізниця” зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн становила бюджетна підтримка. Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 5,2.