Україна суттєво наростила закупівлі овочів / Depositphotos
За результатами 2025 року видатки України на ввезення основних овочів для борщу, таких як морква, буряк, капуста та цибуля, досягли $89,54 млн, а разом із картоплею – $164,36 млн.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на “Інтерфакс-Україна”.
Імпорт цибулі
Придбання іноземної цибулі в 2025 році коштувало Україні $22,66 млн, що у 2,6 рази більше за видатки попереднього року. Значне збільшення бюджету на ввезення викликане розширенням обсягів поставок до 43,18 тис. тонн.
Головними постачальниками виступили: Китай та Єгипет, на котрі припало 21,2% та 17,44% імпорту, що в грошовому вираженні склало $4,80 млн та $3,95 млн відповідно, Нідерланди з долею 16,33% ($3,70 млн).
Імпорт капусти
Капусти у цей період Україна імпортувала на 68,9% більше ніж у попередньому році — 45,66 тис. тонн проти 27,03 тис. тонн відповідно. Видатки на її придбання збільшились на 62,3% та становили $34,31 млн (проти $21,14 млн у 2024-му).
Ключовими постачальниками виявились: Польща (27,45% поставок на $9,42 млн), Македонія (22,96% на $7,88 млн) та Нідерланди (14,48% на $4,97 млн).
Стрімкий ріст імпорту коренеплодів
Ввезення моркви, буряків та селери у 2025 році Україна збільшила у 4,9 раза— до 48,01 тис. тонн (проти 9,85 тис. тонн у 2024-му). На ці потреби було витрачено $32,57 млн, що у 5,1 раза перевищує показник 2024 року ($6,37 млн).
Головними експортерами були: Польща, Молдова та Нідерланди, на котрі припало відповідно 46,31%, 12,9% та 11,54% ввезених обсягів.
У грошовому еквіваленті вони отримали від цих поставок $15,08 млн, $4,20 млн та $3,76 млн відповідно.
Картопляний бум: імпорт зріс у п’ять разів
Найбільше зростання зафіксовано у сегменті картоплі. У 2025 році Україна імпортувала 138,41 тис. тонн цієї культури, що у 5,3 раза вище за показники 2024 року. У грошовому вираженні видатки на імпортну картоплю збільшились майже уп’ятеро — до $74,82 млн.
Слід нагадати, у 2025 році збір картоплі в Україні перевищив минулорічний на 50%. Це стало реальним завдяки збільшенню площ під “другий хліб” на 25% та підвищенню урожайності, викликаному сприятливою погодою.