>
Фото: Пресслужба RAU
Розглядається пропозиція про запровадження невеликого збору під час придбання товарів у торговельних точках. Ці кошти передбачається спрямовувати до спеціального страхового фонду для покриття збитків роздрібних мереж, спричинених обстрілами з боку ворога. Це питання обговорювалося на екстреній нараді 5 серпня за участі прем’єр-міністра Сергія Шмигаля та представників бізнесу, що постраждали від масштабної атаки на склади, яка відбулася напередодні вночі.
Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" один із учасників зустрічі, мова йде про незначний відсоток від кожної покупки в торговельних мережах.
"Окремим напрямком є страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у розробці ефективних механізмів", – написав Шмигаль за підсумками зустрічі у своєму Telegram-каналі.
Концепція створення подібного галузевого страхового фонду вже тривалий час перебуває на порядку денному мереж АЗС. Ворог значно посилив атаки на них, особливо у прифронтових регіонах, з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали агентству, що це питання розглядалося на зустрічах у Міністерстві економіки та довкілля, і до цих обговорень вже залучено представників страхової галузі.
За словами співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою пропозицією на зустрічі з прем’єром, який добре знайомий із цією проблематикою ще з часів керівництва НАК "Нафтогаз України" та її філії "Укрнафта", стало залучення міжнародних партнерів до цього фонду. Вони могли б пропорційно поповнювати його разом з українським бізнесом.
Як раніше повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", базова ідея рівномірного розподілу страхового навантаження на бізнес по всій країні була закладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків". Його розробляли Національний банк спільно з Мінекономіки, і депутати внесли його до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак цей законопроєкт не пройшов профільний комітет, головними опонентами виступили девелопери.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не пройшов, оскільки він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже функціонує", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він також закликав бізнес активніше долучатися до нової державної програми страхування воєнних ризиків.
На даний момент державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також компенсація страхової премії понад 1% для компаній, що страхують воєнні ризики. Однак великий бізнес раніше критикував ці програми за значні обмеження страхових виплат. Зокрема, у випадку ЕКА ліміт становить до 200 млн грн на один об’єкт із тарифною ставкою до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У випадку компенсацій страхової премії ліміт становить до 30 млн грн із граничною сумою компенсації в 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх обстрілів великих складів російськими ракетами. Зокрема, власник мережі магазинів Winetime "Аснова Холдинг" попередньо оцінив втрати запасів товарів після знищення основного складу продукції під Києвом балістичними ракетами в ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
"Ми зазнали надзвичайно великих збитків – це мільярди гривень", – зазначив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого комплексу компанії вночі.
Дискусію щодо пропозиції зробити страхування воєнних ризиків обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, із частковим субсидуванням коштами міжнародних партнерів (орієнтовно 50-70%), ініціював на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це частково допомогло б вирішити проблеми тих, хто знаходиться в зоні ураження балістичними ракетами або навіть авіабомбами, але продовжує діяльність, і вирівняло б географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав у ході обговорення член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв.
"Це міжнародна практика пулінгу ризиків, яка працює, і ми працюємо над таким рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку причин, зокрема через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував екс-заступник голови Мінекономіки Андрій Телюпа, який є членом наглядових рад державних ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, реалізує програму пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечних кредитів "єОселя").
На його думку, таку ідею слід заздалегідь адвокатувати спільно з бізнесом.
Як головні контраргументи в ході обговорення були висунуті думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком і субсидуванням одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, було зазначено на дуже високі поточні страхові ставки.
"Тобто, ще один чималий податок на бізнес. Звідки в людини така неприязнь до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом на цю тему виглядало так, що проблема не тільки в грошах/субсидіях, а у високій концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під шалені 10-12%… На тій же зустрічі зазначали про відмови в страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є значним гравцем на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
"І в прифронтових регіонах комерційного страхування немає взагалі, тому поки тривають воєнні дії – це лише умовне "квазі-страхування", як це реалізовано зараз через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія в ніч на 5 серпня завдала найбільшого за час війни балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери своїх секторів: маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, продавці автохімії LIQUI MOLY, автомобільних запчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний гравець ринку морозива "Ласунка" та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Шмигаль після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперебійної роботи логістичних та торговельних компаній. За його словами, Міністерство економіки та розвитку отримало відповідні доручення.
За результатами зустрічі він повідомив, що найближчим часом планується окрема нарада з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Також, зазначив Шмигаль, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.