За даними ЗМІ, Верховна Рада перетворилася на ключовий центр для просування інтересів в Україні / Depositphotos
В Україні налічується 183 зареєстрованих лобісти, з яких 160 активно провадять свою діяльність. Приблизно половина з них (49%) представлені фізичними особами, інша половина (50%) – юридичними особами, а близько 1% становлять іноземні представництва.
Як зазначає Delo.ua, цю інформацію оприлюднило видання “Дзеркало тижня” з посиланням на дані Реєстру прозорості.
Офіційний облік осіб, що займаються лобіюванням, здійснюється згідно із законом “Про лобіювання”, прийнятим наприкінці 2024 року. Повномасштабне застосування документа розпочалося з вересня 2025 року.
Згідно з відомостями реєстру, найвищий показник лобістських взаємодій наразі припадає на Верховну Раду – зафіксовано 146 контактів. Далі йдуть Міністерство економіки (43 взаємодії), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (23), Бюро економічної безпеки (16), Міністерство фінансів (15), Міністерство охорони здоров’я (14) та Державна податкова служба (13).
Водночас, безпосередньо з Кабінетом міністрів України задекларовано лише дев’ять лобістських взаємодій.
Видання наголошує, що найактивнішим суб’єктом лобіювання залишається Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА, що об’єднує понад 900 українських та міжнародних компаній, які функціонують на українському ринку). Ця організація задекларувала 102 питання, що перебували у сфері її лобістських зусиль, а також 53 лобістські взаємодії.
За кількістю питань, які просувалися через механізм лобіювання, після ЄБА лідирують “Український фуд-ритейл альянс”, “Спілка українських підприємців” та “Об’єднання резидентів Дія Сіті” (кожен по 11 питань). Далі йдуть ТОВ “Вигідна покупка” та “Українська зернова асоціація” (по 8 питань), “Філіп Морріс Україна” та Асоціація “Європейсько-українське енергетичне агентство” (по 5 питань), а також Ощадбанк та “Адер Хабер Гавермент Аффейрс” (по 3 питання).
За кількістю безпосередніх лобістських контактів, після ЄБА, найбільш активними є Асоціація “Укртютюн” та тютюнова компанія “В.А.Т. – Прилуки” (по 29 контактів), “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” (24), “АрселорМіттал Кривий Ріг” (22), “Філіп Морріс Україна” (20), “Бритіш Американ Табакко сейлз енд маркетинг Україна” та “Адер Хабер Гавермент Аффейрс” (по 19), “Всеукраїнська аграрна рада” (17), а також “Об’єднання резидентів Дія Сіті” (15).
Згідно зі статтею, найбільший інтерес для лобістів становлять питання фінансової, банківської, податкової та митної політики – у цих сферах задекларовано 93 взаємодії. Серед інших пріоритетних напрямів – економічний розвиток, регуляторна політика та власність (38), екологія та природокористування (37), енергетика та житлово-комунальне господарство (34), охорона здоров’я (23), аграрна та земельна політика (20), правоохоронна діяльність (18), а також транспорт, зв’язок та інфраструктура (11).
“З усіх наразі задекларованих договорів лобіювання 40% мали суму до 100 тис. грн. Ще по 30% – договори на суму від 100 тис. до 1 млн грн і від 1 млн до 10 млн грн”, – зазначено в матеріалі.
Як підкреслює видання, Україна обрала модель регулювання лобістської діяльності, яка значною мірою відповідає європейській практиці. Згідно із законом, виключно особи та організації, внесені до Реєстру прозорості, мають законне право на офіційну взаємодію з державними органами стосовно законопроєктів та інших нормативно-правових актів.
Адмініструванням Реєстру прозорості займається Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).