>
Згідно з висновками дослідження, проведеного аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед ключових категорій іноземних робітників.
“Дослідження, що аналізує особливості роботи багатонаціональних колективів у Європі, показало, що найменшу культурну розбіжність із польською моделлю мають українці – 13 балів зі 100. Далі йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Фахівці зазначають, що українці та білоруси, завдяки подібним культурним парадигмам, зазвичай швидше адаптуються до польських робочих команд”, – зазначається в огляді.
Автори дослідження припускають, що здатність ефективно функціонувати в мультикультурному середовищі стане однією з найважливіших навичок у найближчі роки як для співробітників, так і для компаній, що прагнуть успішно конкурувати на європейській арені.
Наприклад, як ілюструють результати, навіть між українцями та поляками існують відмінності, здатні впливати на щоденну робочу діяльність. Так, українці у неформальному спілкуванні проявляють певну прямоту, проте у взаємодії з керівництвом частіше уникають висловлення відкритого незгоди. Критику вони нерідко сприймають персонально, а від керівника очікують не тільки нагляду, але й підтримки з боку команди. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
З огляду на це, Галина Кіріченко, віцепрезидентка Gremi Personal, попереджає, що навіть незначні культурні відмінності можуть впливати на продуктивність команд, стимулювання співробітників та рівень довіри всередині компанії. “Міжкультурна компетентність перестає бути ексклюзивною перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною компетенцією”.
За оцінками аналітиків, найскладніші виклики виникають не стільки через мовні бар’єри, скільки через різне розуміння ролі менеджера, методів надання зворотного зв’язку, підходів до конфліктів, а також відмінностей у традиціях та робочих домовленостях. “Спроможність компаній управляти цим різноманіттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який функціонує або планує вихід на європейські ринки, міжкультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна кваліфікація чи знання іноземних мов”, – зауважує Кіріченко.
Тому на основі проведеного дослідження були розроблені рекомендації для роботодавців. Серед них: стандартизація правил і домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін і відпусток, сприяння інтеграції багатонаціональних команд та запобігання формуванню замкнутих національних осередків у межах колективів.
У Gremi Personal підкреслюють, що результати дослідження свідчать про те, що міжкультурне управління виходить за рамки виключно HR-функцій і стає чинником операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найбільш представлених груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма критеріями – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.