“>
Народні депутати ініціювали в Верховній Раді законопроєкт №15431 “Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин”, метою якого є заміна застарілого попереднього закону, цифровізація галузі через створення Єдиного мисливського реєстру, впровадження “планів сталого використання” замість централізованих лімітів та узгодження законодавства з нормами Європейського Союзу.
Як зазначено в пояснювальній записці на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди угідь та заснування спеціалізованого центрального органу виконавчої влади (агентства) для нагляду та розвитку галузі.
Авторами документа є народні депутати Ігор Марчук (голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, фракція “Слуга народу”), Давид Арахамія (голова фракції “Слуга народу”), Олег Бондаренко (голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник голови Верховної Ради) та Олександр Гайду (голова Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Розробники документа підкреслюють, що реформа сприятиме залученню інвестицій, зменшенню рівня паперової бюрократії, гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС та врахуванню впливу війни та кліматичних змін на природні ресурси.
Водночас, низка провідних зоозахисних та природоохоронних організацій, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), “Зелена сила” та Асоціація зоозахисних організацій України, висловили протест проти законопроєкту та звернулися до народних депутатів із закликом відхилити законопроєкт №15431 у першому читанні.
Активісти наголошують, що стаття 1 документа визначає полювання як “вид активного відпочинку”, а шкури, роги та ікла тварин – як “мисливські трофеї”, що, на їхню думку, легалізує вбивство тварин заради задоволення та естетичних цілей.
Серед основних зауважень організацій до нормативного тексту: фактичне скасування “сезону тиші”, оскільки перехідні положення дозволяють полювання на самця козулі з 1 травня – у період народження та вигодовування потомства; розширення дозволених знарядь та методів добування тварин, зокрема використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних приладів, а також дозвіл на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Також зоозахисники виступають проти легалізації “canned hunting” (полювання в штучно ізольованих вольєрах або напіввільних умовах).
Не погоджуються зоозахисники й з віднесенням до переліку “небажаних тварин” не лише диких хижаків, а й безпритульних або домашніх собак і котів, які опинилися в угіддях без нагляду, що дозволяє їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання чисельності.
Крім того, як зазначено в заявах організацій, зниження вимог до мінімальної площі мисливських угідь з 3 тис. га до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових угідь може призвести до приватизації лісових масивів вузьким колом осіб.