© EPA/ Christopher Neundorf Берлін прагне сформувати найпотужніші збройні сили в Європі, але молодь чинить опір.
Приблизно 6 тисяч юнаків у Німеччині цього року подали запити на звільнення від військової повинності через свої переконання совісті або релігійні погляди. Це ставить під загрозу амбіції Берліна щодо створення найсильнішої звичайної армії в Європі для протидії російській загрозі, як повідомляє The Guardian.
Згідно з інформацією, наданою урядом Німеччини у вівторок, за перше півріччя 2026 року кількість таких звернень перевищила показники за весь попередній рік.
За даними Федерального відомства у справах сім’ї та громадянського суспільства, яке займається розглядом подібних заяв, станом на 30 червня було отримано 5862 запити. Цю інформацію підтвердив представник відомства після оприлюднення даних медіагрупою RND.
Для порівняння, за весь 2025 рік було подано 3879 заяв, а у 2024 році – 2249.
Раніше Федеральне відомство інформувало, що станом на кінець травня поточного року було задоволено 2667 заяв. Минулого року було схвалено 2830 подібних звернень.
Конституція Німеччини захищає право на відмову від військової служби з причин сумління.
У ній зазначено: «Ніхто не може бути примушений всупереч своїй совісті проходити військову службу, пов’язану із застосуванням зброї».
Подання таких клопотань має превентивний характер, адже наразі в Німеччині відсутній обов’язковий призов до армії.
Натомість, цього року уряд, прагнучи збільшити чисельність ослаблених Збройних сил, запровадив нову систему, за якою всі чоловіки по досягненню 18-річного віку зобов’язані заповнювати анкету щодо готовності до служби та проходити медичне обстеження.
Жінок також заохочують до добровільного вступу до війська, однак участь у відбіркових процедурах для них не є обов’язковою.
Реформу ініціював популярний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, представник Соціал-демократичної партії.
Водночас, консервативний блок ХДС/ХСС, що входить до правлячої коаліції, висловив попередження, що якщо Пісторіусу не вдасться до 2035 року наростити кількість добровольців до 260 тисяч військових, у країні може бути відновлено обов’язковий призов, скасований у 2011 році.
Для цього, однак, буде потрібне ухвалення окремого законодавчого акту.
У 2011 році, коли призов ще діяв, заяви на відмову від служби подали 4348 осіб.
Аналітики припускають, що різке зростання кількості подібних звернень цього року пов’язане із запровадженням так званої системи «полегшеного призову» (conscription lite), яка набула чинності 1 січня, а також із побоюваннями молоді щодо можливої участі німецьких військових у потенційних конфліктах — зокрема, в районі Ормузької протоки або в майбутній миротворчій місії в повоєнній Україні.
Після закінчення холодної війни Німеччина, як і багато інших західних держав, суттєво зменшила чисельність своїх збройних сил.
Наразі Бундесвер налічує близько 186 тисяч військовослужбовців, при цьому армія відчуває серйозний дефіцит особового складу та озброєння, який Берлін намагається оперативно подолати.
Зростання геополітичної нестабільності, російська агресія проти України та тиск з боку президента США Дональда Трампа спонукають Німеччину відмовитися від післявоєнного пацифізму на користь суттєвого посилення обороноздатності.
Канцлер Фрідріх Мерц, який очолив уряд минулого року, пообіцяв перетворити Бундесвер на «найсильнішу звичайну армію Європи».
Для отримання статусу особи, яка відмовляється від військової служби з міркувань совісті, заявники повинні подати до Бундесверу короткий лист із викладенням своєї позиції, автобіографію та письмове обґрунтування причин відмови від служби зі зброєю.
Попри значну увагу засобів масової інформації до збільшення кількості таких заяв, у Німеччині також спостерігається зростання числа осіб, які, навпаки, відмовляються від раніше отриманого статусу відмовника.
Газета Neue Osnabrücker Zeitung повідомила у квітні, що лише за перший квартал 2026 року 233 особи добровільно відкликали свій статус. Для порівняння, за весь 2025 рік це зробила 781 людина.
Особи, які здобули право не проходити військову службу зі зброєю, у разі надзвичайної ситуації можуть бути залучені до виконання цивільних обов’язків.
Соціологічні дослідження свідчать, що переважна більшість німців підтримує переозброєння країни та збільшення чисельності армії.
Водночас, цього року тисячі молодих людей по всій Німеччині брали участь у протестних акціях та організовували «шкільні страйки», заявляючи, що уряд намагається перетворити їх на «гарматне м’ясо».
Генерал-лейтенант Геральд Функе, очільник командування підтримки збройних сил Німеччини, висловив думку, що вже за два-три роки Росія розпочне повномасштабну війну проти НАТО.