© EPA-EFE/TOMS KALNINS Болгарія вступає в нову фазу кризи.
Президент Болгарії Румен Радев у понеділок зробив заяву про намір піти у відставку, що лише посилило міркування, що він здатен утворити свою політичну організацію й позмагатися на прийдешніх парламентських перегонах після того, як минулий уряд держави склав повноваження минулого місяця. Про це повідомляє Reuters.
Радев, який мав здійснювати здебільшого представницькі функції до січня 2027 року, поінформував, що у вівторок передасть прохання про відставку до Конституційного суду. У випадку її погодження його тимчасово замінить віцепрезидентка Іліяна Йотова — до проведення виборів президента у листопаді.
Радев, який неодноразово висловлював сумніви щодо недавнього приєднання Болгарії до єврозони та займав позиції, лояльні до Кремля у питанні війни в Україні, був обраний президентом у 2016 році та переобраний у 2021-му.
Одначе, з плином часу його політичні устремління розширилися. Тривалий час Радев не приховував імовірність створення своєї партії, котра, за його словами, мала б забезпечити стабільність і побороти корупцію в одній із найбідніших і найбільш корумпованих країн Європейського Союзу.
«Сьогоднішній політичний клас зрадив сподівання болгар», — промовив він у своїй заяві. — «Нам необхідна нова суспільна угода».
Рішення Радева відбувається на тлі багаторічної політичної скрути, через яку Болгарія наближається вже до восьмих парламентських виборів за чотири роки.
Розрізнений парламент призвів до того, що переможці виборів знову і знову не могли сформувати міцну більшість або тривалі коаліції.
Минулий уряд проіснував близько року, але у грудні був вимушений піти у відставку після протестів проти нового бюджету та на тлі звинувачень у великій корупції. Нові вибори очікуються найближчими місяцями.
Тим часом Радев — колишній командувач військово-повітряних сил, обраний президентом у 2016 та 2021 роках — неодноразово призначав перехідні уряди, що збільшило його публічну відомість і, як відзначають аналітики та західні дипломати, живило його особисті політичні амбіції.
Радев очікував слушної нагоди, щоб показати себе «рятівником від хаосу», вважає Тіхомир Безлов, старший науковий співробітник софійського Центру дослідження демократії.
Разом з тим аналітики зауважують, що, незважаючи на значну популярність Радева, у випадку створення нової партії він навряд чи зможе отримати абсолютну парламентську більшість.
Всеукраїнське опитування, оприлюднене минулого тижня болгарською консалтинговою компанією Market Links, засвідчило, що 44% респондентів довіряють Радеву, тоді як 34% — не довіряють.
Очільник Market Links Добромір Живков заявив, що на парламентських виборах Радев міг би набрати від 20% до 35% голосів, після чого був би змушений шукати коаліційного партнера — зокрема реформістську коаліцію PP‑DB.
Втім, залишається велика невизначеність. Для коаліції PP-DB можуть стати проблематичними проросійські заяви Радева проти надання військової допомоги Україні, яку він називав «приреченою». Його скептицизм щодо вступу Болгарії до єврозони — який відбувся 1 січня — також може стати серйозною перешкодою для співпраці.