Рішення більшості ісландців сказати «ні» відновленню переговорів про вступ Ісландії до ЄС збурило хвилю негативних емоцій у колах українських євроінтеграторів та прихильників розширення Євросоюзу. Дехто говорить про провал нового імпульсу розширення ЄС або перемогу євроскептиків. Однак, причини, з яких ісландці відмовилися від переговорів, безпосередньо важливі для України, адже вони пояснюють потенційні проблеми у відносинах із Європою.
(Не)передбачуваний референдум: учора було рано, завтра буде пізно
52,84% голосів ісландців проти відновлення переговорів із Євросоюзом — це не поразка, а тріумф демократії. У цій країні виборці визначалися до останнього моменту, і лише невелика кількість голосів вплинула на результат. Це свідчить про те, що ісландські виборці здатні кардинально змінювати свої зовнішньополітичні уподобання. Тому результат референдуму міг бути цілком іншим.
Дослідник політики Ісландії Бальдур Торгальссон ще у 2020 році зазначав, що без активної роботи євроінтеграторів з громадською думкою, ісландці стануть євроскептиками. Отже, нинішня ситуація — це результат провалу комунікації з боку як місцевих євроінтеграторів, так і офіційного Брюсселя, який не зміг запропонувати пересічним ісландцям нічого привабливого.
Голосувати, щоб не голосувати
Референдум в Ісландії має консультативний характер, тому його результати не є юридично обов’язковими. Політичну вагу йому надає лише здатність ісландців організовувати масові протести. Історія країни знає приклади, коли громадяни впливали на рішення уряду шляхом вуличних акцій, як-от штурм парламенту 1949 року чи відставка уряду у 2008–2009 роках. Чинний уряд, сформований коаліцією з різних політичних сил, вирішив не форсувати питання зближення з ЄС, аби уникнути внутрішніх конфліктів. Референдум став для них можливістю перекласти відповідальність на народ, який і вирішив, що досягнутий рівень євроінтеграції є достатнім.
З української точки зору, позиція ісландців може здатися незрозумілою, адже українська євроінтеграція базується на принципі “все або нічого”. Натомість, Ісландію цікавить винятково економічна вигода від членства в ЄС, особливо збереження контролю над виловом риби. Ця прагматична позиція зумовлена національними інтересами та суверенітетом.
Ісландський калькулятор
Ісландія вже інтегрована в європейський економічний простір: вона є членом Шенгенської зони, зони вільної торгівлі та адаптувала більшість норм європейського права, окрім тих, що стосуються рибальства та сільського господарства. Фактично, країна користується “чотирма свободами” ЄС, але не бере участі в ухваленні рішень і не отримує коштів з фондів ЄС. Ісландія навіть розглядала можливість переходу на євро, щоб стабілізувати свою економіку.
Умовою будь-якого подальшого руху до ЄС для Ісландії залишається збереження суверенітету над своїми ресурсами, зокрема рибальством та сільським господарством. Це схоже на унікальні права, які виборола для себе Данія, виходячи з деяких сфер співпраці з ЄС. Навіть Велика Британія намагалася домовитися про подібні винятки перед Brexit.
Британія — для Ісландії: і ворог, і зразок
Іронічно, але саме Велика Британія свого часу суттєво вплинула на ставлення Ісландії до ЄС. Після фінансової кризи 2008 року, коли Ісландія потребувала допомоги, Велика Британія заблокувала її інтеграцію з Європою, вимагаючи виплатити борги британських вкладників. Це призвело до негативного ставлення ісландців до ЄС, а фінансову допомогу країна отримала від Китаю, що поховало перспективи членства в Союзі.
Після Brexit, Ісландія сподівалася на посилення своїх позицій завдяки виходу Британії з ЄС. Однак, Brexit лише посилив позиції євроскептиків в Ісландії, спонукавши їх до ідей виходу з Шенгену та ЄАВТ. Позиція острівної держави щодо Європи, однак, суттєво не змінилася.
Суспільство Ісландії розділене на три групи: радикальних противників ЄС, прихильників збереження поточного рівня інтеграції та тих, хто прагне членства на власних умовах — без уступок щодо риби.
Поки ЄС не готовий йти на поступки щодо рибальства, подальша євроінтеграція Ісландії залишається під питанням. Навіть прихильні до ЄС ісландці не бачать сенсу в подальшому зближенні, якщо це означатиме втрату контролю над своїми ключовими ресурсами.
Зміни можливі. Завдяки Трампу
Провал референдуму та відсутність поступок з боку ЄС не означають, що ісландські євроскептики не змінять свою позицію. Однак, це залежатиме від зовнішніх факторів, зокрема від політики США. Якщо США спробують агресивно вплинути на Гренландію, а ЄС чинитиме ефективний опір, ісландці можуть обрати збереження суверенітету та рибних прав під впливом Брюсселя, аніж повну втрату контролю.