© EPA-EFE/Darek Delmanowicz Польща пояснює, чому чотири винищувачі та літак ДРЛВ не змогли перехопити російську ракету.
Польські військові оприлюднили власне пояснення, чому не вдалося перехопити російську крилату ракету Х-101, яка під час масованої атаки РФ на Україну проникла понад 100 кілометрів углиб польської території та здетонувала поблизу населеного пункту Тарнава-Кольонія в Люблінському воєводстві.
Як повідомив оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал Іренеуш Новак, польські Повітряні сили підняли в повітря два винищувачі F-16 незадовго після другої години ночі, а згодом до них приєдналися ще два МіГ-29. Для операції також був задіяний літак далекого радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW, а підтримку надавав літак-заправник Airbus A330 MRTT НАТО, оскільки Польща наразі не має власної техніки такого класу.
За словами військових, спочатку вони відстежували близько двадцяти повітряних об’єктів, які потенційно могли наблизитися до польських кордонів. О 03:29 один з них досяг відстані приблизно п’ять кілометрів від кордону, після чого змінив курс і повернувся на схід. О 03:40 інший об’єкт порушив повітряний простір Польщі.
Для його перехоплення було спрямовано винищувач F-16. Однак менш ніж за шість хвилин російська ракета впала і вибухнула, ще до того, як пілот зміг провести її візуальну або оптоелектронну ідентифікацію.
Генерал Новак заявив, що мав повноваження віддати наказ на застосування зброї. Проте польське законодавство дозволяє знищувати повітряні цілі лише після їхнього перехоплення та беззаперечної ідентифікації. Виняток можливий лише у випадку, коли літак безпосередньо атакує територію Польщі або здійснює маневри, спрямовані на такий удар.
Польське видання Defense24 зазначає, що додаткові труднощі створювала присутність поблизу кордону українських винищувачів МіГ-29, які перехоплювали російські ракети. Оскільки українська авіація не використовує систему розпізнавання «свій-чужий» стандарту НАТО, лише за даними радарів польські військові не могли повністю виключити ризик помилкового знищення українського літака. Саме тому візуальне підтвердження цілі було обов’язковим.
Видання також звертає увагу на ще одну деталь. Згідно з офіційною хронологією, ракета перебувала над територією Польщі приблизно п’ять з половиною хвилин. За цей час вона фізично не могла подолати понад 100 кілометрів із характерною для Х-101 крейсерською швидкістю. Це може свідчити про те, що польські засоби контролю виявили її вже після того, як вона пролетіла приблизно 30 кілометрів над територією країни.
Ще одним фактором стали можливості наземної протиповітряної оборони. Більшість польських комплексів, розміщених на сході країни, призначені для захисту окремих об’єктів і мають відносно обмежену дальність ураження цілей, що летять на малих висотах. Більш сучасні системи великої дальності зосереджені навколо стратегічних об’єктів, зокрема району Жешува, тоді як ракета рухалася поза зоною їх ефективного застосування.
Нагадаємо, що в ніч на 30 липня росіяни запустили по Україні 74 ракети та 284 дрони різних типів. З них вдалося збити чи нейтралізувати 320 цілей. Загалом під ударом опинилися вісім областей, проте основною мішенню стали Київська та Львівська.
У Львові росіяни пошкодили понад 20 житлових будинків, школу та два дитячі садки.