© EPA-EFE/TIBOR ILLYES HUNGARY OUT Європа спостерігає за новим очільником Угорщини з великою обачністю.
Європейська комісія виявляє обережність стосовно спроб нового угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра домогтися розморожування заморожених фондів ЄС, незважаючи на те, що сам політик стверджує, ніби угода є «дуже близькою». Про це повідомляє видання Politico.
У п’ятницю Мадяр має зустрітися з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, щоб спробувати досягти прориву в питанні мільярдів євро, заморожених через порушення європейського законодавства за каденції попереднього прем’єра Віктора Орбана.
Проте, європейські посадовці приватно висловлюють застереження, що процес далекий від того оптимістичного сценарію, який озвучує Мадяр на публіку.
Один з представників Єврокомісії зазначив Politico, що в п’ятницю, ймовірно, вдасться узгодити лише частину питань, тоді як найскладніші аспекти залишаться невирішеними.
«Звісно, неможливо вимагати реформування країни за одну ніч, тому ми не очікуємо досягнення згоди з усіх питань. Деякі пункти будуть погоджені, а над іншими ми продовжимо працювати», — повідомив анонімний співрозмовник.
У Брюсселі існують три основні занепокоєння:
- щодо майбутнього судового рішення про розблокування коштів для Угорщини;
- щодо спроможності Мадяра оперативно провести реформи без настання конституційної кризи;
- та досвід Польщі, де після зміни керівництва гроші було розморожено, але реформи фактично зайшли в глухий кут.
Найбезпосередніший ризик пов’язаний із рішенням Європейського суду, який найближчими тижнями має винести вердикт щодо постанови Єврокомісії від 2023 року про розблокування приблизно 10 мільярдів євро для Угорщини за часів прем’єрства Орбана.
Тоді Європейський парламент оскаржив це рішення, стверджуючи, що Єврокомісія проігнорувала наявні проблеми з демократією та судовою системою в країні.
Генеральний адвокат суду вже висловив підтримку позиції Європарламенту у своєму висновку.
У разі негативного рішення, Єврокомісію можуть знову звинуватити в надто швидкій згоді на розморожування коштів для Угорщини. Саме тому наразі Брюссель наполягає, щоб реформи були не лише обіцяні, а й фактично реалізовані до переказу коштів.
Напруженість навколо візиту Мадяра також виявила певну розбіжність між Будапештом та Брюсселем.
Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан ще минулими вихідними повідомила Politico, що Мадяр проведе зустріч із фон дер Ляйєн у четвер.
Будапешт протягом кількох днів публічно анонсував цю зустріч, але Єврокомісія утримувалася від її підтвердження. Лише пізно ввечері в середу, після того як Мадяр написав у соціальних мережах, що переговори відбудуться в п’ятницю, представник Єврокомісії офіційно підтвердив це.
Ще один незручний момент виник у четвер, коли НАТО скасувало заплановану прес-конференцію за участю Мадяра та генерального секретаря Альянсу Марка Рютте.
У НАТО пояснили це «проблемами з розкладом». Угорський уряд ситуацію не коментував.
Мадяр зробив питання розблокування європейських фінансів ключовим елементом своєї політики після поразки Орбана.
За його словами, разом з ним до Брюсселя прибули міністр фінансів Андраш Карман, міністр транспорту та інвестицій Давід Вітезі та глава МЗС Аніта Орбан для проведення підготовчих переговорів.
«Однією з наших найважливіших передвиборчих обіцянок було забезпечення доступу Угорщини до коштів ЄС. Йдеться про сотні мільярдів форинтів. Усі країни-члени ЄС вже отримали ці кошти, окрім Угорщини», — заявив Мадяр.
Водночас він додав, що деякі питання залишаються невирішеними, але щодо багатьох важливих тем фактично вже досягнуто взаєморозуміння.
Речниця Єврокомісії Паула Піньйо підтвердила, що між сторонами відбувається низка перемовин «для досягнення максимально можливого прогресу».
Основний пакет коштів, про який йдеться, становить 10,4 мільярда євро з фонду відновлення ЄС після пандемії.
Для розблокування цих фінансів уряд Мадяра повинен подати оновлений план їх використання.
Щоб отримати повну суму, Угорщина повинна виконати так звані «суперумови» стосовно судової системи, механізмів протидії корупції та процедур державних закупівель.
Будапешт має офіційно подати запит до 31 серпня, а остаточні виплати повинні бути завершені до кінця року.
Хоча Мадяр має конституційну більшість у парламенті, реформи ще потребують підготовки, прийняття та проходження можливих судових оскаржень.
Водночас ключові посади — зокрема президента країни, голови Конституційного суду та генерального прокурора — досі обіймають прихильники Орбана, які можуть стати на заваді змінам.
Професор права та міжнародної політики Університету Гронінгена Джон Морейн зазначив, що спроби усунути цих осіб можуть спричинити конституційну кризу.
«Дуже складно відновити верховенство права, не порушивши при цьому сам закон», — сказав він.
За його словами, усунення керівників судової гілки влади було б «надзвичайно драконівським кроком».
«Це саме по собі стало б порушенням конституції, а Єврокомісія не бажає бути до цього причетною. Це призвело б до конституційної кризи».
Сам Мадяр уже визнав певні обмеження. Після заяви про намір Угорщини приєднатися до Європейської прокуратури він зауважив:
«Ми не можемо погодитись на зміни, які можуть суперечити угорській конституційній системі. Думаю, Єврокомісія це зрозуміє».
На позицію Брюсселя також впливає досвід Польщі.
Після приходу до влади Дональда Туска у 2023 році Єврокомісія розморозила понад 100 мільярдів євро після обіцянок судових реформ та перших кроків до відновлення довіри.
Однак пізніше президент Польщі Анджей Дуда, представник партії «Право і справедливість», заблокував ключові зміни.
Це викликало критику на адресу Єврокомісії, яку звинуватили в тому, що вона розморозила кошти на основі обіцянок, а не на основі реальних змін.
Попри це, європейські посадовці зацікавлені підтримати відхід Мадяра від політики Орбана після тривалого конфлікту між Будапештом і Брюсселем.
Міністр у європейських справах Ірландії Томас Бірн назвав новий тон Угорщини «повною зміною курсу» та «сприятливим сигналом».
Водночас частина європейських столиць поки що виявляє обережність щодо Мадяра та бажає спершу побачити реальні зміни, перш ніж повністю відновити довіру до Угорщини, зокрема у сфері обміну розвідданими.