Ілюстративне фото © depositphoto/mikelo001 У «Голці» пояснили причини негативного впливу подібних споруд на гори.
Європейський парламент 8 липня ухвалив документ, у якому висловив критику щодо спорудження вітрових електростанцій на гірських масивах Карпат. Прийняття цієї резолюції стало результатом звіту Комісії Європейського Союзу стосовно України, інформує Громадська ініціатива «Голка». Особливо відзначено, що в резолюції згадується полонина Руна.
«Європейський парламент висловлює занепокоєння з приводу розгортання вітрових електростанцій на землях високогірних природоохоронних зон Карпатських гір на заході України, а саме – заплановане встановлення 30 вітрових турбін на полонині Руна; підкреслює, що вітрова енергетика є більш безпечною та екологічно стійкою альтернативою викопному паливу, і закликає Україну реалізовувати свій значний потенціал розвитку вітрової енергетики за межами природоохоронних територій», – зазначено в резолюції.
Крім того, представники Європарламенту наголосили, що виробництво енергії з відновлюваних джерел та збереження природи в Україні не повинні суперечити одне одному. Існують інші території, виділені для розвитку енергетичної інфраструктури, які не мають унікальних природних оселищ та пралісів, але натомість обладнані під’їзними шляхами.
«Ця резолюція – доказ того, що журналістка з Закарпаття Олена Мудра та екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, разом із природоохоронними організаціями, як-от «Екологія-Право-Людина», понад рік слушно порушували це питання на рівнях Верховної Ради та уряду. Звісно, країні потрібні вітряки навіть під час війни, але не в високогірних районах. Це знищує гори: для підняття лопатей на вершини необхідно вирубувати ліс для прокладання доріг», – зазначила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів, яка також брала участь у рейдах та відвідувала гори з представниками «Української природоохоронної групи» та FreeSvydovets.
Вона нагадала, що ветеран та біолог Андрій Тупіков ініціював на сайті офісу президента петицію з вимогою терміново розробити законодавство для захисту Карпат. Ця петиція набрала необхідні 26 тисяч голосів для розгляду главою держави.
«А профільний міністр Олексій Соболєв навіть не знайшов часу для зустрічі з автором петиції. Більше того, уряд надав дозвіл на будівництво на Руні. На рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу просування законодавчої ініціативи від представників ОПЗЖ. Їм не вистачило одного голосу. Імена всіх народних депутатів, які голосували «за», ми внесли до інструменту «Перезарядити країну тобі під силу». Українці мають знати, хто виступає за руйнування Карпат», – додала Федорів.
В організації «Голка» також повідомили, що у Верховній Раді за можливість будувати вітряки в Карпатах проголосували представники всіх фракцій та депутатських груп, за винятком «Голосу» та «Європейської солідарності».
Нагадаємо, минулого року парламент об’єднав Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та Міністерство захисту довкілля в нове Міністерство ресурсів. Саме Міндовкілля, як додали в «Голці», сприяло блокуванню шкідливих законодавчих ініціатив. Профільне міністерство досі не відновило свою роботу, незважаючи на звернення майже 130 організацій.
Вже у 2026 році Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Забудовником виступає компанія, пов’язана з Максимом Єфімовим, колишнім членом забороненої в Україні «Партії Регіонів». Дорогу на полонину проклало ДП «Ліси України» власним коштом. Для цього в Карпатах було вирубано праліс. Також там почали будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Природоохоронні організації, як зазначили в «Голці», розкритикували рішення Мінекономіки не тільки через шкоду для довкілля, але й тому, що уряд фактично встановлює нерівні умови для бізнесу. Такі дії, що легалізують порушення, завдають шкоди і чесному бізнесу, який спочатку отримує дозволи, а потім розпочинає роботи.
Детальніше читайте у статті «Вітряки в Карпатах: що насправді відбувається в горах?» Богдана Кученка, фахівця зі збереження екосистем ГО «Екодія».