© EPA-EFE/Ida Marie Odgaard Голова енергетичного відомства Гренландії закликала британських парламентарів надати сприяння в умовах американської агресії.
Лондон повинен «зайняти тверду позицію» і допомогти Гренландії дати відсіч загрозам з боку Дональда Трампа. Про це заявила очільниця міністерства економіки та енергетики Гренландії Наая Натансен, виступаючи перед британськими депутатами в Лондоні, повідомляє Politico.
«Зараз вкрай необхідна комунікація — реальна, глибока комунікація. Навіть якщо питання у світі складні, це не привід відмовлятися від обговорення. Непрості питання можна вирішувати через комунікацію, а не через насильство чи тиск».
Переговори Натансен відбулися на тлі ескалації тиску з боку Білого дому, де Трамп посилює залякування щодо взяття Гренландії під контроль — зокрема, і за допомогою сили. Гренландія — напівавтономна територія у складі Данії, що володіє великими запасами корисних ресурсів.
Трамп переконує, що контроль над Гренландією надзвичайно важливий для безпеки США на тлі ризиків з боку Росії та Китаю. Минулого тижня він сказав, що Штати «отримають Гренландію — дипломатичними шляхами або силою».
«Ми відчуваємо себе скривдженими, — зазначила Натансен. — Ці висловлювання є неприйнятними, про що ми неодноразово заявляли. Але вони ще й бентежать, адже ми завжди підтримували думку, що Гренландія є частиною американських державних інтересів».
Звернення до британських політиків прозвучало після того, як Данія попередила: американська агресія щодо Гренландії може зруйнувати військовий союз НАТО. І Копенгаген, і Нуук неодноразово наголошували: Гренландія «не є об’єктом для продажу».
Відповідаючи на питання, яке саме послання вона адресує британським політикам і прем’єр-міністру Кіру Стармеру, Натансен відповіла:
«Наполягати на комунікації, навіть якщо це нелегко. Мати відвагу відстоювати принципи і віру в міжнародне законодавство. Гадаю, найближчими роками це питання торкнеться кожного з нас».
Вона додала, що хотіла б «ще раз висловити подяку» Стармеру за підтримку Гренландії та підкреслила: Велика Британія має наполягати на повазі до міжнародного права і «наголошувати на значенні НАТО як актуального та важливого об’єднання».
Стармер вже застерігав Трампа, що майбутнє Гренландії повинні вирішувати винятково Данія та сама Гренландія. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен також прямо заявила США, що вони не мають жодних прав на арктичну територію.
Разом з тим, британський прем’єр намагається не загострювати стосунки з Трампом одразу за багатьма напрямками — у момент, коли його уряд прагне укласти вигідну торговельну угоду зі США та вплинути на позицію Білого дому щодо мирних переговорів між Росією та Україною.
Трамп твердить, що контроль над Гренландією є необхідним для підсилення безпеки США. Проте уряди скандинавських держав спростовують його заяви щодо активної присутності китайських і російських суден поблизу гренландських вод.
За словами Натансен, Гренландія не спостерігає «реальної загрози», але позитивно ставиться до посиленого спостереження в Арктиці.
Вона підкреслила, що гренландська влада чітко усвідомлює:
«Ми не маємо жодного бажання ставати американцями і цілком задоволені тим, що є частиною Королівства Данія».
Міністерка уникнула прямої відповіді на питання, чи очікувала б Гренландія підтримки союзників по НАТО, зокрема Великої Британії, у разі американської інтервенції.
«Якщо б такий сценарій став реальністю, кожному в цій залі та у ваших державах довелося б замислитися: яким є цей новий світовий порядок», — сказала вона. «У такому разі під загрозою були б усі ми».
Завершення політики примирення
Один з британських депутатів, який допомагав організовувати візит Натансен, заявив, що Лондон має зайняти більш рішучу позицію щодо агресивної риторики Трампа.
«Я глибоко співчуваю, бо розумію: якби ти зараз був в міністерстві закордонних справ, це була б проблема, яка не дає спати ночами», — сказав Брендан О’Гара, депутат від Шотландської національної партії та голова міжпартійної парламентської групи з питань Гренландії.
Проте, за його словами, час «намагатися втримати цього хлопця [Трампа] на своєму боці» вже збіг.
«Я не засуджую їх за спроби. Але коли ви настільки намагаєтеся догодити комусь, а він при цьому відкрито говорить про вторгнення до країни — союзника по НАТО, це виглядає дивно», — сказав він.
Дуейн Райан Менезес, засновник аналітичного центру Polar Research and Policy Initiative, який також сприяв організації брифінгу, заявив, що Велика Британія могла б зробити більше для вираження підтримки Гренландії.
«Я роками повторюю: Гренландію не слід вважати “маленькою країною”. За кількістю населення — так, але геополітично це гігант, і його важливість швидко зростає», — сказав він.
Менезес закликав британський уряд віддати перевагу переговорам про вільну торгівлю з Гренландією:
«Це був би конкретний крок, який би продемонстрував серйозність намірів — не словами, а діями».
Натансен повідомила, що пізніше проведе зустріч із тіньовим міністром торгівлі від Лейбористської партії Крісом Браянтом в рамках попередніх обговорень можливої угоди про вільну торгівлю.
«Звісно, ми сподіваємося, що коли вся ця напруга трохи зменшиться, ви продовжите інвестувати і співпрацювати з Гренландією. Ми цьому лише раді», — додала вона.
Водночас Натансен визнала, що майбутнє Гренландії може вирішуватися не лише в самій країні.
У середу міністри закордонних справ Гренландії та Данії мають зустрітися у Вашингтоні з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо.
Гренландська сторона сподівається, що ця зустріч допоможе краще зрозуміти «справжні наміри американської сторони», сказала Натансен.
На питання, чи повинна будь-яка угода про контроль США над Гренландією виноситися на голосування всередині регіону, вона відповіла ствердно:
«Ми повинні мати право самостійно визначати своє майбутнє. Для декого це може бути просто частина суші. Для нас — це дім».