Секретна база радянської ядерної зброї, перетворена на “музей холодної війни”, Плунге, Литва, 11 вересня 2013 року © Getty Images Країна не планує бути “слабкою ланкою” НАТО.
Парламент Литви розпочав розгляд поправки до Основного Закону, яка може скасувати обмеження на розміщення зброї масового знищення та іноземних військових баз на території держави у зв’язку з загрозами з боку Російської Федерації.
Про це проінформувала пресслужба литовського парламенту.
Голова Сейму Юозас Олекас підкреслив, що з моменту ухвалення Конституції безпекове середовище Литви, її міжнародне становище та механізми забезпечення національної безпеки кардинально змінилися. Він зазначив, що ядерне стримування залишається ключовим елементом колективної оборони НАТО.
“Мета ядерного потенціалу НАТО — збереження миру, запобігання ядерному шантажу та примусу, а також забезпечення надійного стримування”, — констатував він.
Чому це актуально саме зараз
Олекас пояснив, що ситуація з безпекою в Європі значно погіршилася через агресивні дії Росії проти України, посилення ядерної риторики Кремля, модернізацію російського ядерного арсеналу та розбудову військової інфраструктури в регіонах, суміжних з Литвою, зокрема в Калінінградській області та Білорусі. На його думку, в таких умовах Литва не повинна мати обмежень для повноцінної участі в системі стримування НАТО.
Ініціатори поправки висловлюють переконання, що зміни створять правову основу для повноцінної участі Литви в колективній обороні та стримуванні НАТО, посилять надійність стримування на східному фланзі Альянсу, а також гарантуватимуть, що країна не стане “слабкою ланкою” НАТО в регіоні порівняно з іншими членами Альянсу.
Наразі 137-ма стаття Конституції Литви забороняє розміщення на її території зброї масового знищення або військових баз інших держав. У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що цю норму було ухвалено одразу після відновлення незалежності Литви, коли на території держави все ще перебували російські війська, а основним завданням було забезпечити їх повне виведення, зміцнити суверенітет та запобігти примусовому поверненню до пострадянських об’єднань.
За проєкт поправки під час його представлення проголосували 89 членів Сейму, 11 висловилися проти, ще 6 утрималися. Надалі документ буде розглядати профільний Комітет з питань правопорядку, а до цього питання планується повернутися на пленарному засіданні Сейму вже восени.
Нагадаємо, у вересні 2025 року міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявив про готовність країни прийняти британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерні бомби, хоча у Великій Британії, за даними The Telegraph, таку ідею тоді вважали радше провокацією, ніж елементом стримування Росії.
У березні 2026 року президент Франції Еммануель Макрон презентував програму, згідно з якою французький ядерний арсенал міг би використовуватися для посилення безпеки всього європейського континенту. Франція залишається єдиною ядерною державою в Європейському Союзі.
Того ж місяця прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що його країна з часом прагнутиме отримати власну ядерну зброю через сумніви щодо готовності Сполучених Штатів захищати Європу. Він також повідомив про переговори з Францією щодо пропозиції Макрона тимчасово розмістити в країнах-союзницях французькі винищувачі Rafale, здатні нести ядерні бомби B61 або авіабомби ASMP-A. За словами Туска, зацікавленість у цьому проєкті вже висловили Швеція та Данія. Показово, що позиція прем’єра тут збіглася з поглядами президента Польщі Анджея Дуди, який називав себе “великим прихильником вступу Польщі до ядерного проєкту”.
У червні парламент Фінляндії підтримав скасування повної заборони на ядерну зброю, щоб привести національне законодавство у відповідність до політики ядерного стримування НАТО після вступу Фінляндії до Альянсу у 2023 році. Рішення скасовує чинну з 1980-х років заборону на імпорт, виробництво, зберігання та випробування ядерних вибухових пристроїв.
Також у червні видання Financial Times повідомило, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в інших країнах НАТО в Європі. Таким чином Вашингтон хоче заспокоїти союзників і показати: навіть якщо підтримка звичайним озброєнням зменшиться, американські гарантії безпеки залишаться чинними.
А за даними Reuters, витрати на ядерну зброю дев’яти ядерних держав у 2025 році зросли майже на 20% — до 119 мільярдів доларів. Дослідники попереджають, що “насуваються нові перегони ядерних озброєнь”.
Хто насправді виграв після розірвання американо-російського договору СНО-3 та зникнення ядерних обмежень, а хто залишився з порожніми погрозами? Росія намагається говорити мовою ультиматумів, але їй дедалі більше бракує інструментів. США не поспішають реагувати, а Китай вичікує, проте може як змінити правила гри, так і скористатися слабкістю Москви.
Про те, чому “паперовий паритет” більше не працює, що насправді означає кінець ядерних домовленостей і чому Москва дедалі більше залежить від Пекіна — у статті “Ядерний договір мертвий: Америка страхується, Росія деградує, Китай — останній шанс Москви у ядерній грі” писав завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.