© EPA/CLEMENS BILAN Загроза з боку Путіна підштовхує Німеччину надати розвідникам значні нові повноваження.
Німецький уряд під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца готується перетворити національну зовнішню розвідку на потужніший інструмент протидії зростаючим загрозам від супротивників, зокрема від російського диктатора Владіміра Путіна. Про це повідомляє Politico.
У середу міністри кабінету канцлера схвалили реформу розвідки, зробивши значний крок у напрямку реалізації давніх намірів щодо посилення німецьких спецслужб шляхом надання їм широких нових можливостей.
Згідно з висунутою пропозицією, співробітники Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) отримають змогу здійснювати диверсійні дії, проводити наступальні кібероперації та вести більш агресивну розвідувальну діяльність.
Дотепер їхні можливості були здебільшого обмежені збором інформації, що було спричинено свідомо встановленими після Другої світової війни обмеженнями, спрямованими на запобігання повторенню зловживань, які практикував нацистський розвідувальний апарат.
Однак, враховуючи зростаючу загрозу диверсій та впливових операцій з боку Росії, а також занепокоєння щодо можливого припинення обміну розвідданими з боку президента США Дональда Трампа (від якого Німеччина значною мірою залежить) або його використання як важеля тиску, уряд Мерца ухвалив рішення про історичне посилення зовнішньої розвідки країни.
«Ми щоденно стаємо цілями шпигунства, саботажу, кібератак та таємних операцій іноземних держав, спрямованих на дестабілізацію Німеччини, завдання шкоди нашій державі та здійснення політичних і суспільних трансформацій всередині неї», — зазначив міністр внутрішніх справ Александер Добріндт під час спілкування з журналістами після засідання уряду в Берліні.
«Наш обов’язок — невпинно адаптувати відповідальність держави за захист громадян до цих нових сценаріїв загроз», — додав він.
Перед тим, як реформа набуде чинності у 2027 році, її ще має затвердити обидві палати парламенту.
Ніна Варкен, керівниця відомства федерального канцлера, яка відповідає за реформування BND, підкреслила, що Німеччина більше не може дозволити собі настільки сильно залежати від іноземних союзників у проведенні складних розвідувальних операцій, які вона сама тривалий час була не в змозі здійснювати.
«До цього часу — і це слід констатувати об’єктивно — у надто багатьох сферах, пов’язаних із безпекою, ми надмірно покладалися на наших партнерів у забезпеченні нашої безпеки, — заявила Варкен. — Коротко кажучи, ми просто надто залежні від підтримки розвідувальних служб інших країн. І в багатьох випадках ця допомога є односторонньою».
Повоєнна служба зовнішньої розвідки Німеччини була заснована у 1956 році, маючи значно суворіші правові обмеження порівняно з розвідувальними службами інших країн. Побічним наслідком цих обмежень стала виразна залежність Німеччини від США у сфері збору розвідданих.
Зважаючи на наростаючу загрозу з боку Росії, провідні політики тепер стверджують, що настав час надати німецьким розвідникам можливість завдавати потужніших контрударів. Ця дискусія набула ще більшої актуальності після того, як минулого тижня в аеропорту Лейпциг/Галле на сході Німеччини біля українського літака «Антонов», який використовувався для транспортування боєприпасів, було виявлено безпілотник із вибухівкою.
Після цього інциденту Добріндт не назвав прямо Росію відповідальною за появу безпілотника, однак заявив, що «гібридна загроза є очевидною» і що подібні небезпеки походять не від аматорів, а «часто пов’язані з іноземними державами». У середу він повідомив, що результати розслідування інциденту з дроном ще не отримані.
Згідно зі звітом німецької служби внутрішньої розвідки, оприлюдненим минулого року, безпекова ситуація в Німеччині «суттєво погіршилася» з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Реформа розвідки дасть змогу німецьким службам активно протидіяти гібридним загрозам, подібним до інциденту з дроном у Лейпцигу. Відповідно до запропонованих змін, заходи можуть варіюватися від викриття причетних осіб або вилучення їхнього майна до знешкодження вибухових пристроїв до здійснення атаки або передачі противнику хибної розвідувальної інформації після її проведення. Будь-які відповідні дії мають бути безпосередньо пов’язані з первинним інцидентом і не повинні створювати ризику для життя чи фізичної безпеки людей.
«Ми розширюємо технічні можливості розвідувальних служб і надаємо їм активні операційні повноваження, — сказав Добріндт. — Йдеться не лише про те, щоб у майбутньому служби могли краще бачити й чути та швидше аналізувати інформацію. Передусім ідеться про можливість активно діяти проти наших нападників і противників».
Путін не може вибити двері НАТО, тому намагається проникнути через вікно — Bloomberg
Згідно з запропонованою реформою, для BND також буде послаблено обмеження щодо захисту даних, що дозволить службі більш активно використовувати такі інструменти, як штучний інтелект та розпізнавання облич, а також зберігати дані протягом тривалішого періоду.
Крім того, протягом найближчих років агентство має отримати додаткове фінансування. Цього року уряд Мерца збільшив бюджет BND приблизно на 26%, до 1,51 мільярда євро.