© Unplash Уряд також готується до можливого втручання Москви в жовтневі вибори.
Новостворена коаліція Латвії визначила безпеку як головний пріоритет урядової діяльності, зобов’язавшись приділяти особливу увагу прикордонним територіям. В рамках цієї політики, влада взяла під посилений захист підземне газосховище в Ієцаві та гідроелектростанцію неподалік Риги, спираючись на розвідувальні дані про потенційні дії Росії. Прем’єр-міністр Андріс Кюбіліс також звернувся до Генерального секретаря НАТО, пана Марка Рютте, з проханням про додаткові засоби протиповітряної оборони. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
Латвійська влада збільшила заходи безпеки навколо ключових об’єктів енергетичної інфраструктури через отриману розвідкою інформацію про можливі загрози з боку Росії. Про це заявив глава уряду країни, Андріс Кюбіліс.
За його словами, посилені заходи безпеки були запроваджені навколо Ієцавського підземного газосховища, а також на гідроелектростанції, розташованій вище за течією від столиці країни — Риги.
Протягом останніх тижнів лідери Латвії, Литви та Польщі вже висловлювали попередження, що західні спецслужби вважають ймовірними російські провокації та атаки проти інфраструктурних об’єктів у регіоні. У Кремлі подібні заяви спростовують. Російська сторона назвала їх “страшилками”.
Глава уряду повідомив, що вже провів обговорення ситуації з Генеральним секретарем НАТО, паном Марком Рютте. Під час бесіди він звернувся до Альянсу з проханням щодо посилення латвійської ППО та збільшення контингенту союзницьких військ на території країни. Крім того, Рига закликала до якнайшвидшої інтеграції в системи НАТО нової антидронової системи, яка розробляється Латвією за підтримки України.
На думку Кюбіліса, невдачі Росії у військовій кампанії проти України можуть спонукати Кремль до пошуку швидких перемог на інших фронтах. Саме тому ризик гібридних загроз наразі вищий, ніж раніше.
“Можливе будь-що”, — зазначив глава уряду.
Латвія, яка має спільний кордон з Росією та входить до складу НАТО й Європейського Союзу, залишається одним із найвідданіших партнерів України та критиків Кремля. Кюбіліс очолив уряд у червні після розпаду попередньої коаліції. Причиною політичної кризи стали розбіжності щодо реакції влади на інциденти з українськими безпілотниками, які потрапляли на територію країни з боку Росії.
У жовтні в Латвії заплановано парламентські вибори. Прем’єр-міністр заявив, що уряд вже готується до можливих спроб російського втручання у виборчий процес. Москва традиційно заперечує звинувачення західних країн у втручанні у вибори.
Кюбіліс також висловив критику щодо деяких держав Європейського Союзу, зокрема Болгарії, за блокування 21-го пакету санкцій проти Росії. Йдеться про обмеження, які можуть стосуватися близько 250 фізичних та юридичних осіб, а також посилення заходів проти російського зрідженого природного газу.
За словами латвійського прем’єра, блокування окремих положень санкційного пакету фактично означає відповідальність за загибель українських військових та цивільних осіб. Він наголосив, що відсутність рішучих дій проти російського “тіньового флоту” та продажу російського СПГ продовжує фінансувати “російську військову машину”.
“Деякі європейські країни також отримують від цього значні прибутки. Питання полягає в тому, чи бажаєте ви отримувати прибутки, чи прагнете миру. Неможливо мати обидва варіанти”, — підсумував Кюбіліс.
Нагадаємо, що посилення заходів безпеки в Латвії відбувається на тлі попередження командувача Збройних сил країни, Каспарса Пуданса, про можливу спробу Росії скористатися “вікном можливостей” до кінця 2028 року для нападу на країни Балтії. За його словами, Москва має перевагу над державами НАТО у сфері безпілотників завдяки масовому виробництву та швидкому вдосконаленню систем відповідно до умов війни. Натомість більшість європейських програм переозброєння почнуть давати результати лише приблизно у 2029 році. Пуданс наголосив, що поки РФ продовжує військову кампанію проти України, її ресурсів недостатньо для повномасштабного вторгнення. Однак після завершення бойових дій РФ зможе швидко відновити військовий потенціал. Окрім того, диверсії, кібератаки та інформаційний вплив залишаються можливими вже зараз.