© EPA/AARON SCHWARTZ / POOL Занепокоєння зростає через те, що після завершення другого президентського терміну Трампа саме Венс може посісти крісло в Білому домі.
Опинившись під тиском загроз президента США Дональда Трампа щодо придбання Гренландії, очільник МЗС Данії та його гренландський колега вирушили до Вашингтона, сподіваючись на продуктивні переговори з американським держсекретарем Марко Рубіо. Проте їхній задум щодо заспокійливої дипломатичної зустрічі перетворився на складну дискусію в Білому домі з “недругом” ЄС — віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, повідомляє Politico.
За останній рік віцепрезидент США здобув собі славу “запеклого супротивника” європейського континенту, і чимало урядів країн Європи побоюються його сильного впливу на Трампа у питаннях стосовно захоплення території давнього союзника.
Жоден з десяти міністрів і посадовців, які на умовах анонімності дали коментарі Politico для цієї публікації, не вважає Венса союзником — ані в обговореннях щодо Гренландії, ані в трансатлантичних відносинах загалом.
“Венс нас зневажає”, — заявив один європейський дипломат.
Інформація про те, що віцепрезидент США очолить перемовини у Вашингтоні щодо Гренландії, викликала стурбованість у європейської сторони.
“Він – тверда людина. Сам факт його присутності багато про що говорить, і я вважаю, що це негативно позначиться на результаті”, — додав той самий дипломат.
Трамп стверджує, що прагне отримати контроль над Гренландією з оглядів національної безпеки США й отримає арктичний острів або через переговори, або, в разі потреби, військовими способами.
На кону стоїть набагато більше, ніж просто доля острова з 57 тисячами мешканців чи навіть майбутнє Арктики. Агресивна риторика Білого дому викликала тривогу в союзників США по НАТО і спровокувала застереження з боку Данії, що подібний крок зруйнує післявоєнний західний Альянс. Інші стверджують, що це вже кінець міжнародного порядку, на якому базуються трансатлантичні зв’язки.
Зрештою, перемовини у Вашингтоні в середу, 14 січня, пройшли настільки добре, наскільки це було можливо, повідомили посадовці: американці були щирими, але не було жодного “оголошення війни”. Також не трапилося публічного приниження, подібного до того, яке Венс влаштував українському президенту Володимиру Зеленському під час відвідин Білого дому минулого року.
Сторони чітко виклали власні аргументи, але вирішили продовжувати консультації. Робоча група дослідить, чи можливо досягти компромісу між Данією, Гренландією і Трампом.
“Принципова розбіжність”
“Обговорення не було настільки плідним, щоб ми дійшли висновку, що наші американські колеги сказали: “Вибачте, це було абсолютне нерозуміння, ми відмовилися від власних амбіцій”. Безсумнівно, існує незгода”, — сказав журналістам міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен після того, що він назвав “відвертою” бесідою з Венсом і Рубіо.
За його словами, подальші переговори мають поважати “червоні лінії”, встановлені Гренландією та Данією. Расмуссен висловив сподівання, що робоча група допоможе “зменшити напругу” навколо цього питання, коли розпочне свою діяльність найближчими тижнями.
Незначною перемогою для Данії є те, що питання Гренландії — наразі, перейшло від запальних зображень острова, прикрашеного американським прапором, у соціальних мережах до належного дипломатичного каналу, що надає всім час заспокоїтися.
Потік публікацій від соратників Трампа, а також безкомпромісні заяви самого президента США, викликали обурення європейських посадовців.
“Не приятель”
Небагато європейців забудуть нападки Венса на Зеленського під час суперечки в Овальному кабінеті в лютому минулого року. Венс також шокував і стривожив європейців, коли жорстко розкритикував їх за відмову співпрацювати з ультраправими й гірко поскаржився, як сильно він роздратований тим, що Америка “платить за європейську безпеку”.
На противагу цьому, Рубіо європейські посадовці часто характеризують як “надійного” і зазвичай вважають людиною, яка більше відповідає пріоритетам європейської позиції, особливо в питаннях безпеки та війни РФ проти України.
Один із посадовців ЄС, виступаючи після зустрічі, висловив думку, що участь Венса була фактично позитивним моментом, оскільки він “приймає рішення” і має вплив на Трампа. Однак в інших країнах скептицизм залишається значним — і перетворюється на тривогу з приводу того, що після закінчення другого терміну Трампа саме Венс може зайняти місце в Білому домі.
Хоча Трамп може “відволікатися”, як зауважують деякі посадовці ЄС, Венс, схоже, більш ідеологічно налаштований у своїй неприязні до Європи. Це буде загрозою не лише для Гренландії, а й для НАТО та України. Деякі дипломати ЄС розглядають територіальні амбіції Трампа як частину загальної тенденції, що включає нападки Венса та нову стратегію національної безпеки Білого дому, яка має на меті переорієнтувати європейську демократію на цілі руху Трампа “Зробимо Америку знову великою” (MAGA).
Щодо суперечки стосовно Гренландії, чимало людей у Брюсселі та європейських столицях налаштовані песимістично. Навіть Расмуссен, міністр закордонних справ Данії, не робив вигляд, що угода наближається, і визнав, що її може ніколи не бути.
“Трамп не бажає інвестувати в те, що йому не належить”, — зауважив один із дипломатів ЄС.
За чинними угодами США мають широкий доступ до арктичного острова для розміщення військових сил і можуть легко інвестувати в подальший економічний розвиток, вважають данці та їхні союзники.
“Незрозуміло, про що можна домовлятися, адже американці вже можуть мати все, що їм потрібно. Єдине, чого Данія не може дати, це заявити, що Гренландія може стати американською”, — сказав інший дипломат.
Можливо, питання не в тому, що Гренландія може запропонувати, а в тому, чи зрештою президент США та його заступник вирішать просто її забрати.
Якщо раніше європейські уряди не усвідомлювали серйозності погроз Трампа захопити Гренландію, то зараз вони це розуміють. Політики більше не ігнорують посилену риторику американського лідера й наполегливо шукають план, щоб зупинити його: Politico розповідало, як президент США міг би отримати арктичний острів за чотири прості кроки, а також називало варіанти дій для Європи.