© EPA/GIAN EHRENZELLER Трамп налаштував проти себе навіть ультраправих лідерів.
Заяви американського лідера Дональда Трампа про те, що військові НАТО в Афганістані “стояли дещо осторонь” від передової, стали вирішальною межею для європейських високопосадовців. Після напруженого тижня в Давосі, де звучали застереження щодо мит і Гренландії, дехто з них дійшов висновку, що з них досить, пише Сільві Кауфманн, оглядач французької газети Le Monde, у своїй статті для Financial Times.
“Щось сталося: вони [європейці] висловили протест. Публічно. Неповага до пам’яті понад 1000 військових, які були б іще живі, якби вони справді стояли “дещо осторонь”, викликала обурення”, — констатує він.
За словами оглядача, цей епізод не тільки висвітлює глибину, до якої скотилися трансатлантичні відносини, але й роз’яснює, чому європейці врешті-решт дали відсіч. Європа опинилася між Росією, MAGA-Америкою та Китаєм. У ЄС по-різному оцінюють ці виклики. Російський президент Владімір Путін становить загрозу для європейської безпеки, але ситуація не є новою, у той час, як загроза з боку адміністрації Трампа є більш гнітючою: на ідентичність континенту зазіхає союзник. Послаблюючи Альянс, Трамп підігріває апетити Китаю та посилює російську загрозу.
Сучасна європейська ідентичність була збудована на уламках континенту, зруйнованого війною та тоталітаризмом, зазначає Кауфманн. США відіграли в новій системі ключову роль — вони стали підґрунтям НАТО та підтримали створення ЄС. Довіра була головною в цій системі. Європейці їй довіряли, тому й відправили своїх військових до Афганістану для допомоги США після терактів 11 вересня. Тоді, і, можливо, востаннє, було активовано статтю 5 НАТО.
Коли Трамп погрожує Гренландії та принижує підтримку Європи Америці, він зазіхає на засади європейської ідентичності: міжнародне право, територіальну непорушність, ліберальні цінності. Він підриває довіру та робить перспективу справедливого миру в Україні ще більш ілюзорною.
Згадка Афганістану розкриває ще одну рану: Штати під час першого терміну Трампа вирішили покинути країну без консультацій з партнерами. За столом переговорів між Трампом і Талібаном європейців не було, і вони були змушені мати справу з катастрофічним виведенням військ і жахливим провалом.
Трампу не допомогло припинення погроз Гренландії та часткова зміна риторики щодо Афганістану, коли він згадав про “дуже хоробрих солдатів Сполученого Королівства”. Шкода, як зазначає Кауфманн, вже завдана, і американський президент налаштував проти себе навіть ультраправих лідерів у Європі та спромігся об’єднати проти себе розрізнений політичний спектр Франції.
“Поступово, а потім несподівано минулого тижня трансатлантичний альянс, здавалося, пережив найтяжчу кризу за час свого існування. За обідніми столами по цей бік океану люди ведуть нереальні розмови про те, до якої форми фашизму котиться Америка, і запитують, чи може Європа, яка вже пройшла цей шлях, бути невразливою до цієї хвороби”, — пише автор.
Під час виступу в Давосі американського міністра торгівлі Говарда Лютніка із зали вийшла навіть стримана президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард. Після численних сигналів протягом останнього десятиліття європейці нарешті почали реагувати, продовжує Кауфманн. Дружній гегемон тепер перетворився на хулігана, але Європа може змусити його відступити. Канадському прем’єр-міністру Марку Карні довелося нагадати Європі слова чеського президента Вацлава Гавела про “силу безсилих”.
“Європа не є безсилою, але вона занадто довго була байдужою до влади та самовдоволеною. Зараз час зменшити ризики, бути відважними та знайти нових союзників”, — підсумовує колумніст.
Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав Трампа вибачитися за заяви про союзників Америки в Афганістані.