© EPA-EFE/ANDRZEJ JACKOWSKI Угода про мир без української сторони стане вигідною для автократичних режимів.
Припинення війни між Росією та Україною без всебічної згоди Києва похитне єдність Заходу та додасть впевненості авторитарним режимам у світі. Про це розповів мер Варшави Рафал Тшасковський в інтерв’ю Euronews.
За його словами, наслідки російсько-української війни матимуть вплив далеко за межі Європи та визначатимуть, як авторитарні лідери оцінюватимуть міць і рішучість Заходу.
«Яким би чином не завершилась ця війна, це має бути погоджено з Україною та враховувати її першочергові завдання», — заявив Тшасковський у програмі Europe Today на Euronews у четвер. «Кожен диктатор на планеті пильно стежить, чи Захід залишиться згуртованим і сильним».
Його заява прозвучала на фоні активізації дипломатичних зусиль, включно з переговорами, що відбуваються за підтримки США, та обговорень у Європі щодо ймовірного відновлення каналів комунікації з Москвою — ідеєю, яку нещодавно висловив президент Франції Емманюель Макрон.
Варшава, зауважив мер, рішуче виступає проти будь-яких мирних ініціатив, які можуть бути сприйняті як заохочення російської агресії або як нав’язування умов Києву.
«Найголовніше — щоб почули президента Володимира Зеленського та голос українського народу», — сказав Тшасковський. «Ми не можемо пропонувати ідеї, які є неприйнятними для України. Це було б вкрай непродуктивно».
Подібний підхід, за його словами, зашкодить довірі як до Європи, так і до Сполучених Штатів у час, коли глобальні норми безпеки перебувають під значним тиском.
Як сусідня держава з Україною та один з її найбільш відданих союзників, Польща наполягає на тому, що Європа досі не отримала достатньої ролі у визначенні результату війни — думку, яку поділяє й Тшасковський.
«Я не думаю, що європейці мають достатньо ваги», — зазначив він. «Не буде жодного рішення, жодної безпеки та жодного відновлення України без нашої участі».
Він також підкреслив важливість чіткого визначення винного у повномасштабній війні, яка невдовзі триватиме четвертий рік.
«Не варто розмивати питання про те, хто є агресором. Це була Росія», — заявив мер Варшави, додавши, що Україна продовжує зазнавати щоденних атак на мирне населення, зокрема в Києві та Харкові.
Заглядаючи за лінію фронту, Тшасковський підкреслив, що Європа має залишатися відданою відбудові України та її довгостроковому європейському майбутньому.
Польща значно посилила свою оборонну політику після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, ставши однією з країн, яка найбільше витрачає на оборону в НАТО у відсотковому співвідношенні до ВВП.
«Ми інвестуємо майже 5% нашого ВВП в оборону», — сказав він. «Ми зміцнюємо східний кордон і беремо на себе відповідальність — саме так, як до цього закликав президент США Дональд Трамп».
За словами Тшасковського, безпека Польщі тісно пов’язана з виживанням України.
«Українці воюють за нашу свободу», — підкреслив він. «Вони дали нам час зміцнити нашу власну безпеку. Якщо ця війна закінчиться перемогою Путіна, це стане найбільшою загрозою для європейської безпеки».
Гібридні загрози важливіші за танки
Хоча мер Варшави не вважає неминучим пряме вторгнення Росії до Польщі, він застеріг від надмірної самовпевненості.
«Якщо Росії дати час відновити свою армію, вона може повернутися та випробувати нашу стійкість», — сказав він, вказуючи на гібридні методи ведення війни: дезінформацію, саботаж і кібератаки.
Міста, додав Тшасковський, все більше стають складовою безпекової архітектури. Варшава зміцнює власну стійкість, вивчаючи український досвід і надаючи допомогу, зокрема аварійні генератори під час зимових перебоїв з електропостачанням.
Коментуючи мирні ініціативи за сприяння США та пропозиції Трампа, мер Варшави зазначив, що Польща розглядає їх прагматично, але наполягає на збереженні трансатлантичної єдності.
«Це не питання емоцій чи окремих особистостей», — підсумував він. «Це питання європейської безпеки. Якщо Європа і Сполучені Штати не будуть разом, наші супротивники радітимуть».
Він також відкинув твердження, що Європі потрібно обирати між Брюсселем і Вашингтоном.
«Європі потрібно брати на себе більше обов’язків і посилювати власні можливості», — сказав Тшасковський. «Але разом з тим ми повинні зберігати залучення американців. Вони — наші найближчі союзники».
Реагуючи на заклики колишнього президента Європейського центрального банку Маріо Драґі до поглибленої інтеграції ЄС, він зайняв реалістичну позицію.
«Мені не подобаються ярлики, такі як федерація чи конфедерація», — зауважив він. «Але є сфери — оборона, ринки капіталу, — де нам потрібна більша інтеграція, якщо Європа хоче бути справжнім глобальним гравцем».
Водночас Тшасковський застеріг від надмірної централізації, наголосивши, що Європейському Союзу необхідні гнучкість і стратегічна самодостатність у світі, який стає все більш нестабільним.