© EPA / OLIVIER HOSLET Марта Кос зазначила, що завдяки правильним крокам Європа може зміцніти.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС, Марта Кос, закликала країни Європейського Союзу якомога швидше розробити новий підхід до приєднання держав до союзу. Згідно з інформацією Financial Times, у Брюсселі висловлюють занепокоєння, що процес прийому України може надмірно навантажити поточну застарілу систему розширення блоку.
Зазначається, що суворий підхід Брюсселя до розширення, який не змінювався протягом десятиліть, дедалі більше суперечить думці про необхідність прийому нових членів як геополітичного імперативу. Востаннє новий член приєднався до ЄС у 2013 році, а питання набуває особливої актуальності у контексті протистояння України російській агресії, що триває понад чотири роки.
«Якщо й існує слушний час для прискорення розширення, то це саме зараз. Я тут не для того, щоб підтримувати статус-кво», — заявила Кос, підкресливши, що країнам ЄС час перейти від декларацій та обговорень до конкретних рішень та дій.
Заява єврокомісарки прозвучала після пропозиції лідера німецької опозиції Фрідріха Мерца надати Україні статус «асоційованого члена» ЄС. Такий формат передбачав би часткову інтеграцію та певні пільги для Києва до завершення необхідних правових реформ для повноцінного вступу до Європейського Союзу.
Крім того, ці пропозиції викликали неоднозначну реакцію як у країнах ЄС, так і в Україні. Президент України Володимир Зеленський висловив думку, що ідея Мерца є несправедливою, оскільки вона дозволяла б Україні брати участь у засіданнях ЄС, але без права голосу.
«Це корисно, тому що нам потрібна серйозна дискусія. Я підтримую дискусію. Це одна з ідей, і це гарний початок для обговорення… Довести розширення до фінішу — це chefsache», — зазначила Кос, використовуючи німецький термін, що означає питання, які потребують вирішення саме на рівні лідерів держав.
Кос повідомила, що поки не має чіткого уявлення про подальший напрямок дискусії, проте вважає, що ЄС необхідно знайти новий підхід, відмінний від нинішнього. Вона також зазначила, що лідери Євросоюзу, з якими вона спілкувалася неофіційно, підтримують ідею поєднання принципу вступу за заслугами з можливістю поступової інтеграції країн-кандидатів.
Вона додала, що за умови прийняття правильних рішень, Європа зможе стати потужнішим континентом, здатним протистояти тим, хто зацікавлений у її послабленні. Водночас вона попередила, що нездатність ЄС впоратися з цими викликами може призвести до того, що інші держави скористаються ситуацією та діятимуть у власних інтересах на шкоду Європі.
«Це насправді набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І саме тому я сподіваюся, що лідери усвідомлять це і продемонструють нам свою рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу», — наголосила Кос.
Єврокомісарка також зазначила, що вступ України до ЄС вже наступного року, про який говорив Володимир Зеленський, наразі виглядає малоймовірним. Водночас вона відзначила, що така заява привернула більше уваги до обговорення розширення Євросоюзу, і висловила підтримку ідеї перегляду поточного процесу вступу з урахуванням ситуації України.
Крім того, Кос припустила, що процес об’єднання вступу України та Молдови може завершитися вже цього літа, після відкриття офіційних переговорів з обома країнами.
«Україна надто велика, щоб зазнати поразки. Вона заслуговує на особливу увагу. Ми колись досягнемо миру. Я більше боюся, що цей день настане [до того, як ми будемо готові]. Бо тоді постане питання: “Чи зможемо ми виконати обіцянки?”», — підкреслила комісарка.
Раніше Кос заявляла, що всі шість кластерів переговорів про вступ України до Євросоюзу вже неофіційно відкриті. Києву, за словами єврокомісарки, було надано «чіткий перелік завдань для майбутньої технічної роботи у сферах верховенства права та демократичних інституцій, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин».
Чи вступить Україна до ЄС у 2027 році? Таку мету неодноразово озвучував Володимир Зеленський. Однак у Брюсселі вже дали зрозуміти: назвати конкретну дату вступу неможливо, адже процес розширення залежить насамперед від виконання реформ. У статті «Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає» керівниця міжнародних програм Центру протидії корупції Тетяна Шевчук аналізує причини зволікання з виконанням ключових вимог Євросоюзу, зокрема щодо судової реформи, змін до Кримінального процесуального кодексу, реформи Державного бюро розслідувань та ролі міжнародних експертів у конкурсах.