© Офіс Президента України Під час зустрічі українська сторона закликала зосередитися на справжньому припиненні постачання деталей до Росії.
Представник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, разом із представниками Служби безпеки та Офісу Генерального прокурора, провели зустріч із послами європейських держав. Метою зустрічі було посилення санкційного тиску на Росію. Дипломатичним представникам було продемонстровано компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101 та дронів «Герань-2». Саме цими засобами Росія здійснила атаку на Україну в ніч з 23 на 24 травня. Інформація про це була опублікована офісом президента 28 травня.
Послам європейських країн в Україні були представлені деталі російських ракет, що містили елементи іноземного виробництва. Зокрема, були виявлені компоненти зі Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії, Китаю та інших країн, деякі з яких були виготовлені цього року. Також були показані окремі плати з дронів «Орєшнік», які складаються виключно з російських та білоруських компонентів, вироблених у період з 2004 по 2014 роки.
За словами радника президента з питань санкційної політики, надзвичайно важливо посилити контроль над доступом Білорусі до іноземної електроніки. Деякі компоненти, знайдені в російських ракетах, були виготовлені на мінському заводі «Інтеграл», включаючи мікросхеми та плати, що використовуються в крилатих ракетах та дронах «Орєшнік».
Заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса звернувся до представників європейських країн з проханням активізувати роботу над уже запровадженими санкційними обмеженнями та прискорити розробку нових пакетів санкцій.
«Ви знаєте, що Росія заявляє про свою готовність запускати більше ракет для знищення об’єктів в Україні, особливо в Києві. Усі бачили наслідки. Йдеться не про так звані «центри прийняття рішень», як вони стверджують, а про цивільне населення, про жертви серед мирних жителів. Вони не здатні здійснювати такі атаки самостійно, без допомоги чи промислової бази інших країн», — наголосив він.
Українська сторона також закликала європейських партнерів до посилення координації у протидії тіньовому флоту. Зокрема, пропонувалося зупиняти та конфісковувати судна на основі матеріалів, зібраних Службою безпеки України, Офісом Генерального прокурора, Службою зовнішньої розвідки та Головним управлінням розвідки. Завдяки функціонуванню тіньового флоту країна-агресор змогла отримати понад 101 мільярд доларів прибутку у 2025 році, значну частину якого було спрямовано на виробництво озброєнь.
Учасники зустрічі обговорили загрози, які російський тіньовий флот становить для загальноєвропейської безпеки, включаючи шпигунство, збір інформації та екологічні ризики. Владислав Власюк зазначив, що необхідно збільшити кількість персональних санкцій щодо капітанів суден та компаній, які погоджуються виконувати подібні завдання для Росії.
Посли іноземних держав висловили підтримку українським пропозиціям та домовилися про подальшу спільну роботу.
Варто нагадати, що одна російська крилата ракета Х-101 може містити до 250 імпортних електронних елементів, а безпілотники — до 400. Кількість західних мікросхем та комплектуючих у ворожих ракетах і дронах залежить від типу боєприпасу та серії виробництва. Зокрема, СБУ зафіксувала, що ракета Х-101, яка була випущена по київському «Охматдиту» 8 липня 2024 року, містила 59 імпортних компонентів. Йдеться про процесори, чипи, матриці, інтегральні схеми, трансивери та інші елементи.
У безпілотниках типу Shahed або «Герань» кількість іноземних компонентів ще вища — до 400 одиниць на один апарат. СБУ встановила, що ці електронні деталі поставляються з заводів у понад 20 країнах, зокрема з Австрії, Данії, США, Німеччини, Італії, Франції, Швейцарії, Чехії, Швеції, а також з Малайзії, Бразилії, ОАЕ та інших. Як зазначає Наумюк, ці товари не передаються напряму, а доставляються через розгалужену мережу посередників.